Днями, напередодні референдуму щодо Асоціації між ЄС та Україною, що має розпочатися 6 квітня о 17:30 в Нідерландах, у Львові та Івано-Франківську відбулися круглі столи, організовані головою ГО «Поклик Нації» Тарасом Боднаром, на тему прогнозованості і ймовірності результатів цього голосування та їхніх наслідків для України https://www.youtube.com/watch?v=hNePWUMBN2A&feature=youtu.be .
Учасниками круглого столу стали відомі в Галичині політологи, аналітики, громадські й політичні діячі.
Загалом учасники дискусій звернули увагу, що згідно різноманітних соціологічних опитувань, які з серпня минулого року і по сьогодні багаторазово проводилися серед голландського населення різноманітними відомими соціологічними службами та ЗМІ, показали доволі неоптимістичні прогнози для України.
Так згідно десятка таких соцопитувань, як каже головний редактор всеукраїнського соціально-політичного видання «За лаштунками» Тарас Боднар, видно, що більшість голландців проти Асоціації з Україною, хоча до останнього моменту залишається велика кількість тих, хто ще не визначився і взагалі не вирішив чи братиме участь у голосуванні. Тому уся наша надія на них. Або залишається ще сподіватися, що референдум не досягне кворому, для якого необхідна участь у голосуванні не менше 30% виборців.
«Причиною таких результатів соцопитувань, а можливо й самого референдуму, треба вважати агресивну антиукраїнську кампанію, що велася впродовж останніх півроку у Голландії проти України у багатьох її впливових ЗМІ, в яких беззаперечно відчувається вплив Москви, як відчувається він і у так званому флеш-мобі у соцмережах через систему «Соціальний Грім» (Thunder Clap), що спрацював як відомий розроблений ФСБ комп’ютерний вірус «Касперського», в геометричній прогресії засмічуючи антиукраїнським брудом мізки користувачів, які можливо підуть голосувати. Хоча тут також є й вина самої України, яка за останні два роки здобула собі вкрай негативний імідж, а уряд нічого не робить, щоб його покращити», – каже Тарас Боднар.
«Не слід забувати, що референдум у Голландії, яка з 1 січня 2016 року очолила Раду Євросоюзу і фактично виконують функції МЗС ЄС, носить лише консультативний характер», – заспокоює прикарпатський історик Мирослав Кошик.
«Пригадаймо, що Євросоюз, підписувати якому з нами Асоціацію чи ні, зараз вирішуватимуть голландці, – це не перше таке утворення на теренах Європи. Мабуть, що першим, хто намагався утворити тут щось подібне, слід вважати Юлія Цезаря і Римську імперію, наступним – Наполеона, а останнім – Гітлера, хоча у кожного з них було своє специфічне бачення такого «євросоюзу», який вони намагалися створити вогнем і мечем. Тому, можемо припустити, що існуючий ЄС може теж бути не останнім таким утворенням у Європі. А нам історично більш притаманний інший союз, який колись у нас був із Литвою і Польщею. І що би хто не говорив, але Річ Посполита свого часу була таки потужним економічним, політичним і військовим утворенням. Тому, якщо з Асоціацією у нас нічого не вийде, то нам слід дивитися на прибалтійські країни, Польщу, намагатися притягнути сюди ще якось Білорусію і творити свій східноєвропейський союз і асоціацію від Балтійського до Чорного моря», – припускає історик Мирослав Кошик.
В разі негативного результату референдуму в Нідерландах радить не засмучуватися й відомий політолог та аналітик Ігор Ткач, який задає риторичне запитання, а що уряд України зробив за останні роки, щоб голландці проголосували за Асоціацію з нами? І що нам дасть Асоціація?
«Буде заблокована зона вільної торгівлі ЄС та України, точніше Україна може утримувати нульові мита для товарів ЄС, проте доступ товарів України в ЄС без мита і квот стане спірним? Але що ми можемо запропонувати ЄС? Які товари? Дешеву «переповнену пестицидами» сільгосппродукцію, конкуренції з якою так бояться голландські фермери? Хіба можемо запропонувати дешеву рабсилу, яка завдяки Асоціації чекає на безвізовий туризм із ЄС, щоб не платячи 35 євро консульського збору, чимдуж дременути до Західної Європи на заробітки», – фахово полемізує Ткач.
«Ну не отримаємо ми Асоціації, ну й що з того? Але давайте теж бути гоноровими, тому давайте введемо для європейців теж візовий в’їзд до України. Нехай заплатимо їм ті свої останні 35 євро, але вимагатимемо від них поваги до нас при відкритті цих віз. І нарешті, давайте щось дійсно зробимо для того, щоб вони самі нас запросили до підписання Асоціації і їхнього ЄС, а ми гордо взяли і відмовилися, бо як казав Кошик, нам ближче по духу наше слов’янське, тому й утворимо наш союз «від моря до моря», – гонорово продовжує Ігор Ткач.
Подібної думки притримується й голова ГО «Спас» зі Львова Олег Пилипенко та додає, що Україні (МЗС) слід було раніше приділити більше своєї уваги агітації за Асоціацію серед голландців, а не робити це в останній тиждень перед голосуванням, в той час як антиукраїнська кампанія проросійськими партіями там ведеться вже давно.
«Нагадаю, що за голландськими законами агітувати «За» чи «Проти» можна навіть у самий день голосування. Але, коли Прем’єр, який в цій монархічній державі фактично відіграє головну роль, сам виступає проти підписання Асоціації між ЄС та Україною, хоча водночас каже, що Парламент прийме будь-яку волю своїх громадян, то кращої антиагітації ніж з його вуст, опонентам України годі й сподіватися… Тож, звісно, що результат референдуму більш ніж прогнозований. Тому нам слід шукати альтернативи з найближчими нашими сусідами» – каже Олег Пилипенко.
А голова Львівської міської організації УНСО Ярослав Свелеба вважає, що українцям треба сподіватися лиш на те, що 6 квітня в Нідерландах буде гарна погода, і голландці нададуть перевагу повалятися на травичці під сонечком на природі з баночкою холодного голландського пива.
«І яка б там не була явка на референдумі, я вважаю, що Путіну не слід сподіватися більше ніж на 20%, хоча й за них він повинен подякувати своїм ФСБшним провокаторам», – сміється Свелеба.
«Про Україну і нас, українців, в Європі і Голландії існує маса стереотипів, з якими Україна чомусь не бореться. І перший з них є тим, що нас Україну вважають центром світової корупції, що частково можливо і відповідає правді, і, нажаль, складається таке враження, що з нею у нас ніхто не бореться. Також голландці чомусь вважають українців винними у спробі привласнити їхні викрадені у них картини, також багато хто з них вважає Україну винною в загибелі понад сотні їхніх громадян у підбитому російськими бойовиками Boeing 777. І мало того, що тепер багато хто з них боятиметься не тільки літати над Україною, але й прилетіти до Києва, бо вважатиме, що й тут воюють, хоча від нашої столиці до місця проведення бойових дій ще кількасот кілометрів. Але вони цього не знають, бо у нас ніхто не приділяє належної уваги до іміджу нашої держави закордоном і не дбає за її зовнішню рекламу. У той час, скажімо, коли уряд Нової Зеландії на зовнішню рекламу власної країни виділяє щороку чи не половину свого бюджету. Та попри все це, я таки сподіваюся на втішні результати для України по референдумі у Нідерландах», – каже член проводу Української народної партії Дмитро Чуйко.
Тож сподіваючись на краще, але таки при загрозі того, що голландці можуть висловитися на референдумі проти підписання Асоціації ЄС з Україною, постає логічне запитання, а чи буде якась можливість проігнорувати цей негативний для нас результат?
Як зазначають аналітики, європейськими політиками було вкладено багато політичних зусиль у просування Асоціації ЄС і України, тому не дивно, що Єврокомісія в вигляді «тимчасових угод» продовжує частину процедур асоціації. В Україні багато політиків заявили, що подібні угоди допоможуть обійти «голландське вето».
Однак активісти GeenPeil, які організовують референдум, через пресу опублікували заяву, що в разі якщо Єврокомісія не припинить незаконні дії, то вони подадуть на Єврокомісію до суду. Дійсно, до того як референдум відбувся і Парламентом Нідерларландів не прийнято Approval Act, що дозволяє подолати вето референдуму, Асоціація ЄС і України юридично припинена як за голландськими законами, так і за законами Євросоюзу.
«Суттєвим аспектом є також той факт, що дії Єврокомісії сприймаються також як посягання на суверенітет країн – членів ЄС. Тому такі дії можуть спровокувати вихід Великобританії з ЄС, так як в червні 2016 року відбудеться референдум з цього приводу і британські євроскептики отримають аргумент про «правове свавілля» Єврокомісії», – каже Тарас Боднар.
Тому після погроз судового переслідування від євроскептиків Єврокомісія відклала до референдуму всі питання щодо безвізового туризму для України.
Підготував Дмитро Несміш
