Окупанти протягом останнього року активно зводять фортифікаційні споруди на території анексованого півострова. Наразі вони розташовують протитанкові загородження на умовному «кордоні» Керченського півострова.
Варто зауважити, що вартість «засічної лінії» у Бєлгородській області сягнула майже 10 млрд руб, тобто майже 132 млн доларів. А тому варто говорити про те, що подібні схеми використовуються, в першу чергу, для присвоєння бюджетних коштів.
В цьому контексті можна згадати і відверто корупційний проєкт опріснення води, який росіяни планували реалізувати на території Криму. Уряд Росії навіть виділив на вирішення проблеми забезпечення анексованого Криму прісною водою 48 мільярдів рублів (17,8 мільярда гривень) до 2024 року.
Це була цілковито корупційна схема, адже незабаром цей проєкт довів свою неспроможність.
Нагадаю, декілька років тому самопроголошений «глава» Криму Сергій Аксьонов повідомив про будівництво опріснювальної установки на окупованому півострові, що мала розпочатися 1 січня 2021 році й тривати близько 15 місяців.
У свою чергу російський диктатор Путін наголосив, що в окупованому Криму є багато запасів прісної води, але її пошуком ніхто не займався. До того ж, він запевняв, що воду можна знайти під Азовським морем.
Геологорозвідка запасів води під дном Азовського моря мала відбуватися у рамках Федеральної цільової програми «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та міста Севастополь до 2025 року». Тоді «Росгеологія» отримала на проведення таких робіт субсидію в обсязі 70 мільйонів рублів. За попередніми оцінками було встановлено, що загальні обсяги підруслового стоку Дону, Кубані, Бейсуга та інших річок в акваторії Азовського моря, можуть сягати 2 мільярди кубометрів щорічно. Тобто, могли росіяни можуть розраховувати на щорічний забір води з усіх потенційних джерел підруслового стоку, мінімум в обсязі до 1,2 мільярди кубометрів.
У такий спосіб окупанти намагалися вирішити проблему водопостачання півострова. Але не так сталося, як гадалося.
До того ж, пригадаємо так званий «Енергоміст» в Криму, який також не вирішив питання енергопостачання чи енергонезалежності півострова від зовнішніх факторів. На нього РФ також виділила шалені бюджетні кошти, що потім потрапили в чергову корупційну схему.
Корупційна складова завжди була в крові у москалів.
Але з іншого боку, варто говорити й про можливі варіанти росіян щодо деокупації українськими військовими півострова.
Ймовірно, що така лінія оборони, на думку росіян, має стати останнім рубежем оборони окупаційної армії під час потенційних боїв за Крим.
Примітно, що проведення таких робіт окупантами є політичним сигналом місцевому населенню та країнам Заходу щодо ймовірності військового сценарію деокупації цих територій з боку ЗСУ.
Окупанти розглядають потенційні загрози, враховуючи при цьому всі можливості ЗСУ, адже на російські «червоні лінії» ніхто зовсім на звертає уваги. Варто говорити про те, що всі важелі військово-політичного тиску і залякування з боку РФ залишилося у минулому.
