Блоги

Рік після збиття українського літака в небі над Іраном. Як Україна розслідує цю авіакатастрофу?

Минув рік відтоді, як іранські військові збили в небі над Тегераном український пасажирський літак компанії МАУ.

Нагадаю, у ніч проти 8 січня після вильоту з аеропорту Тегерану зазнав катастрофи літак Boeing 737-800 NG української авіакомпанії “Міжнародні авіалінії України”, що прямував до Києва. На борту перебувало 176 пасажирів із семи країн світу. Усі вони загинули. 11 січня Генеральний штаб Збройних сил Ірану визнав, що український літак був збитий ракетою “земля-повітря”. Лайнер нібито помилково було прийнято за ворожий об’єкт після його різкого повороту убік військового центру “Корпусу вартових Ісламської революції”.

Показово, що відповідальність за збиття українського лайнеру взяв на себе не офіційний Тегеран, а військово-політичне формування “Корпус вартових Ісламської революції” (КВІР), яке, по суті, є “державою в державі”.

Технічне розслідування авіатрощі здійснює сам Іран. До першої річниці катастрофи офіційний Тегеран передав українському МЗС проєкт звіту про технічні причини трагедії. Далі Україна може внести свої правки та зауваження.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Є багато запитань щодо офіційної версії про те, що літак МАУ було збито через людський фактор і що це сталося ненавмисно.

По-перше,чому повітряний простір не закрили?

По-друге, пасажирський Боїнг – вдвічі довший за крилату ракету й летить в рази повільніше.

Варто звернути увагу на технічні характеристики українського літака та крилатої ракети. Довжина літака Boeing 737 – 39,5 м, розмах крил – 34,3 м, тоді як крилата ракета має довжину 6,25 м і діаметр 0,53 м. За оцінками спеціалістів, сплутати літак з “Томагавком” неможливо.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Цивільний літак оснащений ретранслятором, який працює на міжнародних частотах і передає інформацію про швидкість, висоту і тип літака. Військовики мають коди цього ретранслятору, а ЗРК “Тор -М1” оснащено системою “свій – чужий”. Пасажирський літак мав свій спеціальний код для його ідентифікації. Чому ЗРК його не визначив?

Якщо виявлена повітряна ціль не дає упізнання “свій – чужий” і за характеристиками польоту класифікується як ворожа, лише тоді, за рішенням командира розрахунку, ухвалюється рішення щодо його ураження.

Ще одна версія, яка була озвучена. Український літак помилково збив американський безпілотник. Інформацію, яку вкидали російські ЗМІ і яку підхопили українські ЗМІ, зокрема озвучував експерт Інституту майбутнього Ігор Тишкевич, про те, що літак було збито американським безпілотником MQ-1 Predator, не відповідає дійсності.

Я переконаний, літак в Ірані не могло бути збито через помилку оператора чи збій у системі наведення зенітно-ракетного комплексу “Тор-М1”.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Переконаний, що Росія намагатиметься використати цей інцидент для того, щоб виправдати збиття російськими військовими Boeing рейсу МН17 над Донбасом у липні 2014 року.

9 січня (за три дні до того, як Тегеран офіційно визнав факт збиття Boeing через людську помилку) колишній конструктор КБ “Сухой”, авіаексперт Вадим Лукашевич в інтерв’ю газеті “Правда.ру” заявив, що в трагедії з українським літаком винен т. зв. мимовільний запуск. Тобто Росія вже тоді відпрацьовувала сценарій “хотіли збити одну ціль, а влучили в іншу”. Таким чином, росіяни намагаються створити т. зв. юридичний прецедент напередодні розгляду справи про катастрофу МН17 над Донбасом. Визнання факту збиття через людський фактор скасовує глобальну відповідальність, держави вибачаються, і на цьому все закінчується. Росіянам у цьому випадку вкрай важливо показати прецедент, мовляв, не лише вони збили пасажирський лайнер, а їх збивають й інші країни, зокрема Іран.

Ми не маємо допустити, щоб ця історія забулася раніше, ніж вона отримає своє справедливе вирішення.Має відбутися об’єктивне встановлення всіх причин цієї авіакатастрофи. А винних притягнули до відповідальності.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності

Exit mobile version