Доцільність існування обласних рад в Україні давно викликає серйозні сумніви, а діяльність Львівської облради щоразу підтверджує безглуздість наявності такого органу влади. Зараз Львівська обласна рада б’є рекорди за тривалістю однієї сесії. 26 листопада відбудеться вже 7 засідання сесії, яка почалася ще 17 вересня. Проблема не у великій кількості питань або детальному розборі рішень, а в банальному небажанні працювати і прагненні кожної політичної сили, представленої в облраді, цинічно піаритися.
Випробування Салом
Останнє засідання Львівської облради, яке відбулося 12 листопада, закінчилося тим, що депутати, проголосувавши за недовіру губернатору (це рішення, до слова, не матиме жодних практичних наслідків), пішли на обід і … не повернулися. Тобто, частина їх все ж прийшла до зали засідань, але кворуму не було.
Сьогоднішня облрада у Львові, особливо якщо порівнювати його з облрадою часів воєн в 2002-2004 роках проти медведчуківського клану і періоду Помаранчевої революції, виглядає беззубою, яка не має чіткої позиції і взагалі сенсу існування.
Депутати облради настільки розслабилися, що навіть призначення львівським губернатором скандального генерала Олега Сало якось не відразу їх розбудило. У минулі часи облрада зібралася б на наступний день на позачергову сесію і влаштувала би для Олега Сала виставу «згадати все». А нинішня жалюгідна подоба органу місцевого самоврядування розгойдувалася тиждень, щоб тільки заявити, що вона дасть оцінку новому губернатору на черговій сесії. І то – замість усієї облради про це заявила лиш так звана опозиційна трійка.
Здавалося б, поява в кріслі губернатора такої персони підбадьорить і об’єднає депутатів, оскільки в Галичині звикли об’єднуватися не в ім’я чогось, а проти когось.
І так, на пленарному засіданні 12 листопада більшість фракцій заявили, що висловлять недовіру губернатору. На сесії тільки ледачий не поливав брудом новоприбулого губернатора і не розповідав про важливість недовіри Олегу Салу. У своїй нелюбові до одіозного генерала зізналися депутати від «Свободи», «Батьківщини», УДАРу, НРУ та ін
Підтримали нового ставленика президента лише фракції Партії регіонів і Партія промисловців і підприємців України (ПППУ ).
Всупереч погрозам, депутатам все ж не вдалося відправити губернатора у відставку, тому що вони не назбирали дві третини голосів, хоча і висловили недовіру. Якщо порахувати депутатів від фракцій, які виступили проти губернатора, вийшло б дві третини голосів з серйозним запасом. Але частина депутатів просто не прийша на сесію.
Були й такі, які свідомо зіпсували бюлетені, поставивши «галочки» в декількох місцях. Зазначимо, що голосування було таємним, тому невідомо, хто саме так вчинив. Але тепер вони можуть своїм соратникам сказати, що голосували за недовіру, а губернатору похвалитися, що зіпсували бюлетень. І щось підказує, що таких «розумників» може виявитися значно більше, ніж зіпсованих бюлетенів.
Зробили цей цинічний трюк, без сумніву, представники антигубернаторских фракцій, оскільки іншим не було сенсу приховувати свій вибір, а фракція ПР взагалі не брала участі в голосуванні. Один з львівських журналістів дуже вдало підмітив: «Цими перманентно невдалими відставками наші депутати нагадують імпотента, який спустив штани і бігає за дамою з криками, що він її зараз жорстко згвалтує. А жінці зовсім не страшно, адже вона чудово знає, хто він і на що реально здатний».
У будь-якому випадку, все це – просто шоу, оскільки депутати чудово розуміли, що ніякої відставки не буде, та й таке рішення вони не мали права приймати без звіту губернатора за рік діяльності. А Олег Сало не пробув в кріслі і два тижні…
Як і слід було чекати , прокуратура в той же день подала позов про неправомірність рішення.
«Сланцева» вистава
Але це далеко не єдиний приклад дешевого політичного шахрайства львівських депутатів.
Незважаючи на численні виступи депутатів, політиків і жителів сіл проти видобутку сланцевого газу на території Олеської площі, а також висновки вчених про екологічні загрози, 3 жовтня Львівська облрада все ж затвердила угоду про розподіл вуглеводнів із компанією «Шеврон».
Обурює навіть не сам факт підтримки рішення, а те, як це відбувалося.
«Свобода», яка є найбільшою фракцією в облраді (40 з 116 депутатів) і для якої це питання було дуже принциповим (у всякому разі, на словах), у цей день влаштувала в облраді безглузду виставу, щоб створити видимість протесту.
Ні, «Свобода» не голосувала за це питання. Хоча її «неголосування» більше нагадувало «тихе сприяння».
Ультранаціоналісти, які в принципових питаннях вдаються до мітингів, блокування і бійок, на цей раз вели себе більш ніж покладливо.
Блокування вони все ж влаштували, але зовсім не через екологічні загрози або відстоювання інтересів своїх виборців. «Свободівці» образилися на слова регіонала, який звинуватив їх у вимозі хабара від «Шеврону» на суму в $ 450 млн. І зажадали спростування від представника американської компанії. Вже через кілька годин на сесії озвучили лист від регіонального директора компанії «Шеврон Юкрейн Б.В.» Пітера Кларка, який запевнив, що політика «Шеврон» категорично забороняє підкуп будь-кого з чиновників в будь-якій країні. Як не дивно, це втихомирило «свободівців», і вони «очистили» трибуну.
Вибачте, а що, «Шеврон» міг дати іншу відповідь?! Це ж абсурд. Адже в листі не було ні слова про те, що хабаря не вимагали…
Зіграла свою роль у театрі абсурду і ексцентрична депутат Ірина Сех, яка, щоправда, влипла через це у скандал.
Під час голосування у сесійній залі звідкись взялася група жінок сумнівної адекватності, які кричали: «Ганьба зрадникам народу!» і всіляко заважали проводити засідання. Незабаром виявилося, що жінки є активістками відомої скандальної секти Догнала.
Також з’ясувалося, що потрапили вони до зали не без допомоги згаданої вище «свободівки». Кажуть навіть, що вона особисто їх провела, а ще – що це викликало серйозний внутрішньопартійний скандал, оскільки, мабуть, Ірина Сех вирішила зіграти у свою гру в цій «сланцевій» партії.
Вже у 8 годині вечора 66 депутатів підтримали сланцеву угоду при спокійному спогляданні з боку «Свободи». Після голосування щасливий міністр екології Едуард Ставицький потиснув руку не менше радісному голові Львівської облради, «свободівцю» Петру Колодію…
Важко назвати це інакше, ніж спланованою постановкою, в якій «свободівці» просто зіграли свою роль. Схоже, що якісь домовленості про сланці зі «Свободою» все ж були, як і з багатьма іншими депутатами облради.
«Свободу» загнали під плінтус
«Сланцеве» рішення стало переломним в облраді. Якщо раніше більшість пропозицій «Свободи» на сесії проходили, то зараз навіть мінімальні поправки депутатів фракції в залі демонстративно ігноруються.
Виявилося, що депутатів всерйоз обурило позерство активістів «Свободи» перед виборцями, а особливо образи, які лунали під час розгляду сланцевого питання. Тут знову-таки відзначилася Сех , яка обзивала депутатів «тушками» і «крисами» (шкода, що поруч Сех не було її «товаришки» по партії – не менш одіознішої Ірини Фаріон, яка б могла їй пояснити, що в українській мові існують інші слова для означення цієї тваринки – це «пацюк» чи «щур» – ред.).
Депутати, які підтримали угоду, навіть звернулися до регламентного комітету Верховної Ради для оцінки дій «свободівців».
Таким чином, «Свобода» потрапила в незавидне становище і фактично опинилася в опозиції в облраді.
Робота – не піар, в ліс не втече
Схоже, за таким принципом і функціонують львівські депутати.
Прийняття «сланцевої» угоди, можливо, найбільш яскраво демонструє профанацію прийнятих облрадою рішень, але є сила-силенна повсякденних питань, які депутати розглядають до непристойності мляво.
Розробка програм, концепцій і рішень – це другорядні завдання в облраді. Тут більше виступають з політичними заявами, вимогами та зверненнями. Міжфракційний конфлікт ще сильніше загострив ситуацію: тепер через одну тільки політичну приналежність ініціаторів депутати перестали приймати навіть важливі рішення.
Наприклад, облрада провалила виділення 3 млн. грн. на комунальні аптеки, хоча вони можуть позбутися ліцензії через стан поганого фінансування. А все через те, що ініціатором виступив «свободівець».
Апатія до прийняття рішень довела до того, що облрада навіть не змогла підтримати євроінтеграційний курс України.
Можна припустити, що це питання не пройшло через його ініціатора – представника Партії регіонів Сергія Федоренка. Але не пройшла і поправка керівника фракції «Свобода» Андрія Холявки, який запропонував замінити слова «євроінтеграційні наміри керівництва держави» на «євроінтеграційні наміри органів державної влади України».
Під час цього засідання облради, яке проходило 29 жовтня, депутати загалом працювали дуже мляво і неохоче. Як розповідають журналісти, багато хто просто блукав по будівлі, забувши, навіщо туди прийшли. А можливо, для цього і прийшли.
В результаті неефективної роботи в черговий раз довелося відкласти проведення сесії.
Зазначимо, що кожне сесійне засідання облради транслюється в прямому ефірі на львівському телебаченні. Година такого ефіру коштує близько 3500 грн. Таким чином, тільки трансляція цієї безглуздої сесії вже витягла з обласного бюджету понад 130 тис. грн.
Крім того, через трансляцію депутати вже давно сприймають сесії як майданчик для піару себе і партії за бюджетні гроші. Часу на депутатську роботу тут вже не залишається.
Якщо згадати ще й витрати на апарат облради, то в рік на утримання такого безглуздого органу платники податків витрачають мільйони гривень.
Болото за інтересами
Львівська облрада давно перестала бути повноцінним органом місцевого самоврядування і стала звичайним політичним клубом (а точніше – застійним болотом). Для одних депутатство – це додатковий статус і який-неякий, а все ж таки захист для бізнесу. Для інших – трамплін для походу до Верховної Ради. Треті просто там «тусуються», заробляючи час від часу на деяких рішеннях або лобіюванні певних інтересів.
Можливо, така структура просто морально застаріла, а може, просто «іспаскуділісь» народні обранці.
Більшість важливих функцій цього органу місцевого самоврядування давно делеговано і виконується облдержадміністрацією. Депутати вкінець забули про своє призначення, а облрада вцілому не здатна оперативно і адекватно реагувати на дійсно важливі для людей питання. Безліч прийнятих облрадою програм не реалізуються, заяви та звернення рідко беруться до уваги органами державної влади.
Звичайно, сенс в існуванні облради є. Але тільки для політиків, які використовують його виключно для самопіару і збагачення. Така собі політична клоака.
Загалом, вищий представницький орган Львівщини, оплот демократії і свободи (або «Свободи»), зійшов нанівець. Тут більше підходить галицьке «зійшов на пси» … (http://polemika.com.ua/news-131397.html)
Олександр Войтович
