Днями штаб операції Об’єднаних сил повідомив, що з боку окупованої Ужівки у напрямку Водяного окупанти здійснили дистанційне мінування позицій українських військ, використовуючи міни ПОМ-2.
«Про порушення режиму припинення вогню та зухвале використання заборонених мін збройними формуваннями Російської Федерації через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ», – додає штаб.
Це далеко не перший випадок мінування забороненими міжнародними конвенціями протипіхотними мінами. Так, у січні поточного року повідомлялося, що бойовики проводять заходи з дистанційного мінування територій біля населених пунктів Золоте-5 і Оріхове. Мінування здійснювалося протипіхотними мінами ПОМ-2.
Для доставки міни використовується гранатомет РПГ-7 з переробленою гранатою ПГ-7. Радіус суцільного ураження становить до 16 метрів, міна спрацьовує, коли людина зачепить одну із чотирьох тонких капронових ниток, завдовжки до 10 метрів кожна.
У вересні 2016 року повідомлялося, що подібне мінування було зафіксоване у смузі відповідальності так званої 7-ї бригади, «9-го» та «11-го полків» російсько-окупаційних військ. Йшлося про приховане мінування місцевості протипіхотними мінами ПОМ-2 «Отьок». Тоді внаслідок порушення правил встановлення міни, дістав поранення 25-річний бойовик Костянтин Тиквенко з так званого «9-го полку» російсько-окупаційних військ.
Примітно, що застосування мін ПОМ-2 заборонено Оттавською конвенцією, ухваленою 1999 року. У 2020-му бойовики почали активніше використовувати їх.
Варто зазначити, що російсько-окупаційні війська активно мінують місцевість і на луганському напрямку. Так, в районі тимчасово окупованого н.п. Весела Гора (окупована територія Луганської області) місією ОБСЄ зафіксовані протитанкові міни.
В звіті СММ ОБСЄ станом на 14 листопада 2020 року йдеться про те, що «приблизно в 1,5 км до схід-північно-схід від н. п. Весела Гора (непідконтрольний уряду, 16 км на північ від Луганська) та орієнтовно в 70 м на захід від автодороги Н21 Місія зафіксувала приблизно 40 протитанкових мін встановлених в 4 ряди».
Згадані факти свідчать про порушення окупантами низки міжнародних договорів, зокрема Оттавської конвенції щодо заборони або обмеження застосування мін, мін-пасток, інших пристроїв, заборони застосування, виробництва та передавання протипіхотних мін тощо.
У статті 1 Оттавської конвенції від 1997 року зазначено: кожна держава зобов’язується ніколи й за жодних обставин не застосовувати протипіхотні міни; не розробляти, не виробляти, не набувати іншим чином, не накопичувати, не зберігати й нікому не передавати, прямо чи опосередковано, протипіхотні міни; не допомагати, не заохочувати й не спонукати будь-яким чином будь-кого до діяльності, забороненої для держави-учасниці згідно з цією Конвенцією.
Порушуючи міжнародні договори та взяті на себе зобов’язання у межах Мінського процесу, російсько-окупаційні війська продовжують сталу практику щодо дистанційного мінування місцевісті у районах прилеглих до позицій підрозділів Об’єднаних сил та інженерного обладнання позицій.
За попередньою оцінкою, площа районів під російською окупацією, забруднених мінами та вибухонебезпечними залишками війни сягає близько 14 тис. км2 .