12 травня 2016 року в Міністерстві освіти і науки України відбулась нарада-семінар щодо позитивної практики впровадження переходу на навчальне навантаження 600 годин для науково-педагогічних працівників. У заході взяли участь перший заступник міністра Інна Совсун, директор департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров, а також представники науково-педагогічної спільноти вищих навчальних закладів.
Інна Совсун зазначила, що метою наради є обговорення можливих методів і підходів, які вищі навчальні заклади зможуть використати для ефективного зменшення навчального навантаження для науково-педагогічних працівників. «Результатом такої практики має стати підвищення якості роботи викладачів, а також підвищення рівня якості освіти в українських вищих навчальних закладах, спрощення кар’єри для викладачів», – повідомила перший заступник міністра.
Як наголосила Інна Совсун, зменшення навчальних годин для викладачів у ВНЗ дасть змогу створити більш комфортні умови роботи для науково-педагогічних працівників, вивільнити їм час для наукової роботи, підготовки до занять.
Під час семінару представники українських вищих навчальних закладів мали можливість обмінятись досвідом щодо впровадження норми зі зменшення навчального навантаження для викладачів до 600 годин, обговорити методи та стратегії її імплементації.
Чи не вплине таке «розвантаження» викладачів на зменшення навчальних годин і для студентів, важко сказати, інакше у ВНЗ прийдеться різко збільшувати склад викладачів. Але якщо нещодавно Президент сказав, що додаткові витрати на вирішення проблем фінансування професійно-технічної освіти та гарантованих державою пільг – це надмірне навантаження на бюджет (читай «ЗЛ» № 15 (137) від 28 квітня ц. р., – ред.), то, можливо, це й стосуватиметься й вищої освіти?
Підготував Тарас Боднар
