Невідома Історія

Русичі/русини зовнішнім виглядом доводять, що не могли бути предками мокшам з боліт…

У Львівському університеті імені Івана Франка відремонтували приміщення археологічного музею і оновили його експозицію. Традиційні артефакти доповнили відеопрезентаціями, QR-кодами, за якими можна дізнатися додаткову інформацію про археологічні культури.

Для того, щоб оживити знахідки і показати, як їх використовували колись, працівники музею за допомогою клубу історичної реконструкції відтворили вигляд людей, що жили на наших теренах у X-XI ст.

«Завдяки КІР “Лодь” реалізували гарну ідею – тепер в Музеї можна на великому екрані оглянути відеореконструкцію чоловічого і жіночого строю 10-11 ст. за матеріалами Пліснеського городища, експонати з якого представлені в одній з вітрин», – повідомив завідувач Археологічного музею ЛНУ ім. Івана Франка Ярослав Погоральський.

Вбрання заможної містянки, жительки давнього Пліснеська кін. X–поч. XI ст. сконструювали на основі матеріалів розкопок Плісненського курганного могильника. Така ранньосередньовічна жінка вдягалася у лляну сорочку, сукню-туніку з вовни і шовку, підперізувалася вовняною крайкою, а зверху одягала теплу свиту. На ногах були в’язані вовняні шкарпетки та шкіряні черевики. Прикрашало жінок намисто із змієподібною підвіскою зі скла, сердоліка і бронзи та срібний хрест скандинавського типу, також вони могли носити срібний перстень. На поясі завжди під рукою були підвісний ніж та ножиці. Голову жінки покривали вовняним убрусом та прикрашали очіллям зі скроневими кільцями.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Образ чоловіка у цивільному вбранні, який був дружинником і представляв привілейований стан на давньоруських землях кінця X-початку XI ст., відтворили на основі віднайденого матеріалу могильників Пліснеська, Шестовиці, Гньоздова. Чоловік того періоду одягався у лляну сорочку, свиту, оздоблену шовком і бронзовими деталями, вовняні ногавиці і плащ, який защіпав бронзовою фібулою. На ноги взував вовняні онучі та шкіряні черевики. До шкіряного пояса причіпав підвісний ніж і точильний брусок. На шиї чоловіки також носили срібні хрести. Доповнював образ сталевий меч каролінського типу і залізний спис.

Археологічний музей ЛНУ існує вже понад 140 років, його фонди налічують понад 50 тисяч експонатів, 1300 з них представлені в експозиції, яка відтворює культуру Волині і Прикарпаття від палеоліту і до княжої доби. Нещодавно після ремонту відкрили його оновлену експозицію.

Пліснеське городище – одне із найбільших в межах України давньослов’янське та давньоруське поселення. Від VII ст. цю територію населяли слов’янські племена карпатських хорватів, їх у Х ст. завоював князь Володимир Великий. Місто на деякий час занепало, а потім пережило свій розквіт уже в складі Київської Русі, аж доки його не спалили монголи у XIII столітті. Як древнє місто виглядало в час свого розквіту, можна переглянути за допомогою 3D-реконструкції.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності

Exit mobile version