Полеміка

Садовий у питанні перезахоронення Кузнєцова підігрує Міноборони та МЗС Росії, – документ

У Львові на засіданні виконавчого комітету міської ради 7 лютого на вимогу суду розглянули питання щодо перепоховання в Росії праху радянського розвідника Кузнєцова з Пагорбу Слави і прийняли рішення ВІДМОВИТИ родичці у цій богоугодній справі.

Як зазначається, відповідне рішення до суду подала племінниця Кузнєцова, яка вимагає передати останки дядька для перезахоронення у його рідному Єкатиренбурзі, міський голова якого погодився на перезахоронення розвідника та повернути в Україну для перезахоронення останки будь-якого визначного українця похованого на території області, а родичка запропонувала на знак подяки пожертвувати Львову чималу суму для впорядкування Пагорба Слави.

ЧИТАЙТЕ ДО ТЕМИСадовий не хоче чути вимоги українців – прибрати зі Львова прах диверсанта М. Кузнєцова

Так, мер Львова Андрій Садовий вкотре навмисно затягує час, запропонувавши перенести розгляд цього рішення до моменту отримання відповіді з цього приводу від Служби безпеки України і Міністерства закордонних справ.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

За його словами, поки українські військові знаходяться в полоні на окупованих територіях, Львів не має морального права розглядати це питання.

Я розумію, що є рішення суду і ми зобов’язані це питання розглядати. Та його потрібно розглядати в рамках державної політики. Ми знаємо як багато наших хлопців сьогодні знаходяться в полоні, ми сьогодні потерпаємо від російської агресії, тому дуже важливо, щоб по цьому питанню була чітка позиція Служби безпеки України, Міністерства закордонних справ, і якщо це допоможе визволити наших хлопців, то ми однозначно будемо рухатися в напрямку політики нашої держави“, – аргументував він, намагаючись таким чином мабуть створити юридичний і водночас абсурдний прецедент в історії дипломатії, пропонуючи покійника на живих…

Садовий додав, що розгляд питання продовжиться після того, як він отримає листи від СБУ та МЗС.

СЮЖЕТ ДО ТЕМИРодичі просять дозволити перепоховати прах радянського диверсанта Миколи Кузнєцова, громадськість вимагає прибрати його останки із Пагорба Слави, а мер Львова Садовий без пояснень ігнорує тих та інших

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Але, як запевняє племінниця Кузнєцова та її адвокат, МЗС та СБУ свої висновки уже давно зробили, і на їх основі 27 жовтня 2017 року Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій спільно з Інститутом національної пам’яті під головуванням віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка прийняли рішення, на прохання родичів Миколи Кузнєцова, надати дозвіл на перепоховання його останків у Росії, і, як відомо пану Садовому, війна тоді вже йшла третій рік.

Але львівська міська влада досі під різними надуманими причинами свідомо ігнорує це рішення. І тепер стає зрозуміло чому, виявляється, що російські Міністерство закордонних справ та Міністерство оборони РФ (читай – ГРУ – головне управління розвідки) ще у 2018 році виступили проти того, щоб переносити прах радянського диверсанта з України до Єкатеринбурга!

Ось що про це, виявляється, написали тоді російські ЗМІ: “У Міноборони РФ не підтримали ідею перенести останки розвідника Миколи Кузнєцова з території Львова в Росію. Це може дати привід націоналістичним рухам на Україні розгорнути кампанію з перепоховання інших учасників Великої Вітчизняної війни”.

Відповідь Міноборони з приводу перенесення останків Кузнєцова на своїй сторінці в фейсбуці опублікував депутат Держдуми Андрій Альшевских. Подаємо мовою оригіналу:

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

«Расположенные на Украине воинские захоронения, монументы и мемориалы в память о советских воинах являются символом Победы над фашистской Германией и имеют для наших соотечественников и пророссийски настроенных украинских граждан особую духовную значимость. Перезахоронение праха легендарного советского разведчика Кузнецова Н. И. на территории Российской Федерации может создать нежелательный прецедент и дать повод украинским официальным лицам и националистическим организациям развернуть на Украине кампанию по переносу других воинских захоронений и памятников участникам Великой Отечественной войны 1941-1945 годов с территории Украины», – говорится в документе. В Минобороны также добавили, что вопрос перезахоронения должен решать МИД, и если там посчитают нужным перевезти прах, то Минобороны примет участие в перезахоронении. Впрочем, решение МИДа уже известно. Предложение о перезахоронении останков Кузнецова там посчитали «контрпродуктивным». В МИДе пояснили, что предложения о переносе захоронений могут быть восприняты как «капитуляция» и утрата исторических связей между народами России и Украины. Кроме того, «такой шаг способен открыть своеобразный ящик Пандоры и дать повод украинским националистам развернуть кампанию по переносу других захоронений советских воинов, погребенных на территории Украины».

Ось так. Як століттями повторюють загарбники: “Росія закінчується там, де похований останній її солдат“, – і навряд цей вислів та позиція МЗС та Міноборони РФ щодо перезахоронення М. Кузнєцова не були відомі у російському консульстві у Львові, а відповідно чи не були повідомлені меру Садовому?..

Довідка

Микола Кузнєцов – радянський розвідник, агент НКВД. Під час Другої світової війни він працював на території західної України. Особисто ліквідував 11 генералів і високопоставлених чиновників окупаційної адміністрації нацистської Німеччини, зокрема, застрелив віцегубернатора окупованої Галичини Отто Бауера і шефа канцелярії галицької адміністрації Генріха Шнайдера, підкинувши сфабрикований документ, в якому нібито йшлося про наказ організаторів ОУН вбити Брауера. Наслідком стала низка каральних заходів нацистів проти українських націоналістів. Микола Кузнєцов загинув в бою 8 березня 1944 року в селі Боратин Бродівського району Львівської області.

Зазначимо, що пам’ятник Миколі Кузнєцову у Львові в 1992 році був демонтований і переданий російській стороні, яка його встановила у місті Таліца біля Єкатиринбургу, і як не дивно, але монумент не став місцем культу поклоніння розвіднику, як цього дехто тоді побоювався в Україні.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності

Exit mobile version