У лікарнях продовжують брати гроші з пацієнтів за послуги, які оплачує держава: що робити, якщо змушують платити.
У Національній службі здоров’я не радять поспішати відкривати гаманець.
Від квітня, коли стартував другий етап медичної реформи, до липня вже 386 людей поскаржилися на вимагання грошей за медичні послуги, гарантовані державою.
Щоправда, кримінальне провадження поки що відкрите лише за однією заявою.
Дві людини у білих халатах дбайливо допомагають літній пацієнтці біля термінала. Там постійна черга.
Плата за послуги у чернігівській лікарні сприймається, як неминуче.
«Було написано, що я сплатила благодійний внесок, хоча я не робила благодійного внеску», – пояснює одна із пацієнток лікарні Ірина Кудрик.
Ірина на руках мала електронне направлення. Це гарантія безоплатної послуги, але її вона не отримала.
Іншого пацієнта після інсульту просто кинули помирати: дві години очікувань у приймальному відділенні, ще пів години він чекав на МРТ, за яке сказали заплатити.
«Заплатила 1600 грн, я навіть не подумала — це мені пізніше сказали, що мало б бути безкоштовно, забирають гроші людей у свою кишеню. Я повезла, ви б теж свого чоловіка рятували і я рятувала», – розповідає його дружина.
Долинська лікарня, що на Прикарпатті, до якої швидка привезла хворого, законтрактована саме на лікування інсультів.
На одного пацієнта держава перераховує майже 27 тисяч гривень. Чеки в руках жінки говорять про іншу реальність.
На п’ятий від госпіталізації день її чоловік помер. У лікарні створили комісію, до її висновків щось коментувати відмовилися.
Екстрена допомога, пологи, інсульти, інфаркти, навіть підозри на них та онкозахворювання.
Так само, як діагностика та аналізи на амбулаторній вторинці. Все це законтрактовані медзаклади мають робити безкоштовно.
Чи потрібно платити за послуги самому чи вже за них заплатила держава — можна дізнатися на сайті Національної служби здоров’я. У розділі «електронні дані» шукаєте «укладені договори», знаходите своє місто та свій медзаклад.
Там ви знайдете групу послуг, на безоплатність яких можете розраховувати у разі потреби.
У Національній службі здоров’я не радять поспішати відкривати гаманець. Краще зателефонувати на гарячу лінію НЦЗУ за номером 16-77 і уточнити, чи часом послуга вже не оплачена.
«Більшість випадків, коли пацієнт скаржився, одразу коли був безпосередньо в лікарні, ми найчастіше виходимо на зв’язок з головним лікарем, якщо він не розуміє що куди входить, ми йому пояснюємо, якщо розуміємо», – каже директорка департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко.
У НЦЗУ кажуть, що їхні тарифи цілком конкурентноздатні. Як аргумент: 64 приватні клініки уклали договори по вторинці. До поліції вже передано 21 пакет документів про неправомірне стягнення грошей, щоправда кримінальне провадження поки що одне. Частині пацієнтів гроші вже повернули.
