У районний суд на Львівщині прийшла справа про ДТП за участю автомобіля Лендровер і корови. Водійка джипа, якась Наталія М., написала претензію про відшкодування матеріальної шкоди на ім’я директора молокозаводу, якому належить стадо. Письмова відповідь директора гідна оплесків:
“Шановна Наталія Юріївна!
З цікавістю ознайомився з Вашою заявою. Був би готовий принести вибачення, але ніякої провини за собою не відчуваю. Більше того, не виключено, що належний Вам транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і використовувався Вами як знаряддя вбивства невинної корови (радійте, що ми не в Індії). З матеріалів не випливає, що корова, діючи за моєю прямою вказівкою, прийняла смерть з метою нанесення Вам матеріальної шкоди. Я, навіть, не був знайомий з передчасно загиблою, а отже, вказівок їй давати не міг.
На мій погляд, більш логічним видається інше пояснення: водій, не дотримуючись швидкісного режиму, не прийняв належних запобіжних заходів, щоб уникнути ДТП. Як правило, водії знижують швидкість, побачивши худобу на узбіччі (особливо, якщо вона велика і рогата).
Оскільки пояснення корови в матеріалах справи відсутні, мені важко повірити, що моя підопічна замаскувалася в кущах і холоднокровно чекала Вашого автомобіля, щоб різко вискочити.
Готовий представити в суд документи, що підтверджують, що покійна не проходила спеціальної підготовки і характеризувалася як добродушна, повільна і незлоблива істота. Схильностей до суїциду або тероризму не відзначалося, особистих неприязних відносин до автомобілів Лендровер не вбачалося.
У показниках надою у мучениці були окремі недоліки, але Ви ж розумієте про мертвих або добре, або ніяк.
Оскільки ні моєї, ні коров’ячої вини не доведено, я маю право подати зустрічний позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяної колективу молокозаводу, а також рідним і близьким покійної. Ваші пропозиції про добровільне відшкодування збитків будуть з розумінням розглянуті.
З повагою і вдячністю, за надане підготовкою до відповіді задоволення, директор Ю.Г. Тарасенко.“
