У 6-7 століттях на ці землі зі сходу приходять слов’янські племена укрів і селяться в основному в незаселених місцях, будуючи поселення і фортеці.
Вперше Укри удостоїлися згадування в 948 році від Р.Х. в Статуті єпископа Бранденбурзького.
Укри, як і інші слов’янські племена проживали на території сучасної Східної Німеччини між річками Ельба і Одер.
На території Східної Німеччини досі зустрічаються слов’янські топоніми, зокрема землі, що колись належали украм, сьогодні називаються Уккермарк.
За літописами датського історика Saxo Grammaticus (c. 1150-1220) остання слов’янська фортеця в регіоні річок Ельба і Одер була захоплена саксами в 1168 році – це був слов’янський замок Аркона, після чого послідувало масове переселення колоністів з Німеччини, а слов’янські племена поступово починають асимілюватися і зникати з цих земель.
Однак дотепер збереглася остання етнічна спільність західних слов’ян на території Німеччини – лужичани, представники якої досі використовують слов’янську мову.
Зокрема в німецькому містечку Torgelow, Передня Померанія, (назву якого історики пов’язують зі слов’янським плем’ям укрів) існує цілий музей під відкритим небом «Ukranenland».
До речі в околицях чимало населених пунктів з до болю рідними назвами -. Brssow, Carmzow, Wallmow, Gritz, Casekow, Gros Pinnow, Mescherin, Tantow, Grnow, Zichow, Passow. Слов’яни жили на берегах Uecker і займалися землеробством, ремеслами, суднобудуванням і були хорошими мореплавцями. Будь-хто бажаючий завдяки цьому музею може перенестися в той час коли Східна Німеччина належала слов’янам. Слов’янське село-музей «Ukranenland»
«Ukranenland» неповторний для Передньої Померанії музей. Тут після археологічних розкопок у натуральну величину реконструйовано слов’янське село 9-10 століття. Відвідавши Ukranenland можна на власні очі побачити, як виглядали кораблі знаменитих слов’янських мореплавців, які тримали в 8-10 століттях Балтійське море під своїм контролем (а не вікінги), ознайомиться з побутом слов’янських хліборобів і ремісників того часу. Подивитися за роботою бронзового ливарника, гончара та коваля, послухати середньовічну музику і скуштувати страв того часу…