Минуло всього два тижні від нещодавнього відзначення «Чистого четверга», 9 квітня, в Івано-Франкіфвську, коли півтори сотні одягнених у камуфляж та балаклави молодих людей, що представляли собою «Правий сектор» та «Самооборону Майдану», вдерлися у кабінет начальника Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Василя Кавацюка, насильно витягли його з кабінету на вулицю, та посадивши його у сміттєвий контейнер, кілька кілометрів протягли в ньому через усі центральні вулиці міста. А на центральній площі обласного центру Кавацюка пересадили до позашляховика з відповідною символікою та вивезли у невідомому напрямку.
Згодом стане відомо, що на медичному освідченні медики виявлять у Василя Кавацюка струс головного мозку, що за ККУ класифікується, як тілесні ушкодження середньої степені важкості і за їх нанесення передбачається чимале покарання, включаючи навіть позбавлення волі. Тим більше, якщо врахувати, що завдані вони були посадовій особі під час виконання нею службових обов’язків (нагадаємо, що Кавацюка силоміць витягли з його робочого кабінету).
Щоправда усю відповідальність за акцію взяли на себе представники Правого сектору (ПС) на чолі з зятем лідера організації Дмитра Яроша – Василем Абрамівим (псевдо «Смерека»). Самооборона ж від підготовки та участі у «сміттєвій люстрації» відхрестилася, про що навіть розмістила відповідне звернення в ЗМІ. Але, як кажуть, після бою руками вже не махають…
Цікаво, що за певною інформацією того ж вечора з Києва до Франківська була доправлена слідчо-оперативна група правоохоронців, які мали визначити винних і показово їх покарати. Принаймні затримати кількох організаторів та виконавців акції, а також притягнути до службового адміністративного покарання тих офіцерів МВС, які увесь цей час мовчки, «посміхаючись собі у вус», спостерігали, як юрба завдає фізичних травм офіцерові юстиції та тягає його через ціле місто у контейнері на колесах.
В першу чергу показове судилище винних було б вигідне Президенту, чий авторитет у державі і без того є дуже хитким. А особливо після конфлікту з «головнокомандувачем» приватних батальйонів Ігорем Коломойським та ДТП за участі сина Порошенка, нещодавно «влаштованим» в центрі Києва бійцями батальйону «Азов», що фактично, можна сказати, й зірвало заплановану того дня відставку прем’єр-міністра Яценюка, який уже давно рахується людиною Коломойського.
Показове судилище було б корисним і для авторитету міністра Юстиції Павла Петренка, адже фактично, реєструючи обласний осередок Опозиційного блоку на Прикарпатті, Кавацюк виконував чинне законодавство України. А відповідно завадити реєстрації він аж ніяк не міг, бо дане питання знаходиться у компетенції Верховної Ради та Конституційного Суду України.
Проте, натомість, щоб стати на захист свого підлеглого, Міністерство юстиції України оголосило конкурс на заміщення посад начальника Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області та його першого заступника.
Таким чином міністр юстиції Павло Петренко звільнив люстрованого «смітником» Василя Кавацюка та його заступника – депутата обласної ради Володимира Ковальчука, який того злощасного дня виявився поруч зі своїм шефом в його кабінеті та навіть намагався стати на його оборону.
Цікаво, що усе на що спромігся і голова Івано-Франківської обласної адміністрації Олег Гончарук в даній ситуації, так це сказати, що йому «соромно»…
Згодом, через тиждень після згаданих подій, 17 квітня, на засідання обласної ради прийшли представники Правого сектору та Самооборони зі всієї області. Вони розвісили в сесійній залі плакати із закликом до очищення влади та фотографіями злочинних регіоналів.
«Всі ми знаємо про події минулого четверга і акцію «Чистий четвер». Було багато коментарів і зауважень. Але я скажу, що стало причиною цього, – це бездіяльність влади. Всі, хто вертається з фронту, бачать, що в нашому краї нічого не міняється», – почав свій виступ провідник крайової організації Правий сектор Василь Абрамів, якому за певними чутками вдалося уникнути неминучого покарання завдяки втручання у справу товариша його тестя голови УСБУ Валентина Наливайченка, який навіть, як подейкують, був почесним гостем на весіллі Абраміва та доньки Яроша?
Також «Смерека» сказав, що голова управління юстиції Кавацюк зверхньо спілкувався з громадськими активістами, чим і спровокував їх до насильства у свою адресу.
«Ми не будемо вдаватися більше до таких дій, але не провокуйте нас», – заявив Василь Абрамів. – «Ми хочемо щоб орган юстиції, який відповідає за люстрацію не робив з цього фікцію і бутафорію. Як вони можуть робити люстрацію, якщо сам керівник з 2010 року на цій посаді? Це зрада!»
Цікаво, що звернення від Правого сектора про заборону Опозиційного блоку депутати облради цього дня вирішили розглянути першим, внісши зміни до порядку денного. Але спершу було змагання між депутатами в риториці на телекамери, а після оголошеної перерви у залі їх заледве назбиралося для того, щоб прийняття Звернення до Уряду України з вимогою заборони діяльності КПУ, ПР та Опозиційного блоку…
***
Проте в своїх оцінках даних подій ще того ж дня не поскупилися на відверто агресивну критику та засудження дій ПС відомі революціонери та громадські діячі краю. З них виділилися активіст місцевого Майдану Роман Островський, журналіст-політоглядач Ігор Ткач, правознавець Павло Фріс та інші. Але найцікавішим з даного приводу виявився коментар екс-віце-прем’єр-міністра свободівця Олександра Сича.
Так нещодавно Олександр Сич прокоментував процес люстрації в Івано-Франківську в інтерв’ю на ОТБ «Галичина»:
«В сміттєвому баку треба катати наших прикарпатських депутатів: Шевченка, Солов’я, Довбенка, когось ще іншого. Знаєш чому? Вони не подали до Верховної Ради законопроект про заборону діяльності Партії регіонів», – поділився з ведучою думками Сич.
За словами політиками, законопроект би унеможливив реєстрацію «Опозиційного блоку» як правонастпуника «людиноненависної» Партії регіонів.
Хоча з даних слів свободівця радше виходить, що Олександр Сич, скоріш за все, не може пробачити Олександру Шевченку їхню дуель по одному виборчому округу на виборах до ВР у 2012 р., адже саме Шевченкові та його товаришу з оточення Коломойського, тодішньому заступнику міністра Юстиції, Богдану Гдичинському приписують появу тоді на виборах ще однієї особи з іменем та прізвищем «Олександр Сич» та усіляких нецензурних плакатів з написами на кшталт «Не Сич у під’їздах». Але це тема для окремої історії і цілого журналістського розслідування, яка поки ще ніби ніким не зайнята…
Підготував Дмитро Несміш
