Православні та грекокатолики відзначають Різдво 7 січня. До куті на пісну вечерю обов’язково готують узвар, на столі, за традицією, мають бути 12 пісних страв на честь 12 апостолів.
За біблійною оповідкою, цього дня у Віфлеємі в хліві Діва Марія народила Ісуса Христа. Першими, хто привітав новонародженого, були пастухи. Звістку про появу на світ Сина Божого їм принесли янголи. Пізніше до немовляти прийшли волхви-мудреці зі Сходу. Про Месію вони знали з легенд. Дорогу до міста їм вказувала яскрава зірка.
Різдву передує чотиритижневий піст. Його останній день називається Святим вечором, або Багатою кутею. У цей день люди намагаються не їсти до сходу першої зірки. Потім починається святкова вечеря. На стіл ставлять 12 пісних страв. Першою куштують кутю. Потім їдять усе інше, запиваючи узваром.
Після вечері діти йдуть колядувати. Як правило, колядують хлопчики. Вважалося, що вони приносять удачу.
Українська колядка: Добрий вечір тобі
Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А перший же празник: Рождество Христове, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А другий же празник: Святого Василя, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А третій же празник: Святе Водохреща, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Українська колядка: Нова радість стала
Нова радість стала, яка не бувала:
(2) Над вертепом звізда ясна у весь світ засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився,
(2) Як чоловік пеленами убого повився.
Пастушки з ягнятком перед тим дитятком
(2) На колінці припадають, Царя-бога вихваляють.
Ой ти Царю, Царю, Небесний Владарю,
(2) Даруй літа щасливії цьому дому й господарю.
Даруй господарю, даруй господині,
(2) Даруй літа щасливії нашій славній Україні!
Во Вифлеємі нині новина
Во Вифлеємі нині новина,
Пречиста Діва зродила Сина,
(2) В яслах сповитий поміж би дляти
Спочив на сіні Бог не обнятий.
Вже Херувими славу співають,
Ангельські хори Пана вітають
(2) Пастир убогий несе, що може,
Щоб обдарити Дитятко Боже.
А ясна зоря світу голосить:
Месія щастя, радість приносить!
(2) До Вифлеєму спішіть всі нині,
Бога вітайте в бідній Дитині.
За світлом зірки, десь аж зі сходу
Йдуть три владики княжого роду,
(2) Золото, дари, кадило, миро
Враз з серцем щирим несуть в офіру.
Марія Мати Сина леліє,
Йосиф старенький пелени гріє,
(2) А Цар всесвіту в зимні і болю
Благословить нас на ліпшу долю.
Ісусе милий, ми небагаті.
Золота дарів не можем дати
(2) Но дар цінніший несем від мира,
Це віра серця та любов щира.
Глянь оком щирим, о Божий Сину.
На нашу землю, на Україну,
(2) Зішли їй з неба дар превеликий:
Тебе славити по вічні віки.
Українська колядка: Тиха ніч
Тиха ніч, свята ніч!
Ясність б’є від зірниць,
Дитинонька Пресвята,
Така ясна мов зоря,
Спочиває тихо,
тихо в тихім сні.
Тиха ніч, свята ніч!
Гей, зітри сльози з віч!
Бо Син Божий йде до нас,
Цілий світ любов’ю спас,
Витай нам, святе Дитя!
Свята ніч настає
Ясний блиск з неба б’є.
В людськім тілі Божий Син
Прийшов нині в Вифлеєм,
Щоб освободити цілий світ.
Другого дня, на Різдво, ходить вертеп. Молодь перевдягається в Ірода, пастухів, Янгола, Чорта і навіть Смерть. Добрі сили славлять народження Христа, а злі сили намагаються їм зашкодити.
Щороку Лідія Олександрівна варить кутю у банячку, що його спеціально береже для святкової страви. Цей посуд дістався їй від покійної мами.
Кутю зазвичай готують із пшениці, рідше – з перловки або рису. Крупу добре промивають, заливають холодною водою і залишають на півгодини, щоб набухнула. Потім відціджують, заливають окропом і годину варять на невеликому вогні. У готову кашу додають розтертий у макітрі (або у дерев’яній ступці) мак, розмочені родзинки і курагу, мелені м’ясорубкою горіхи. Все заливають виноградним соком, додають по ложці меду та церковного вина «Кагор».
У столиці Святвечір не має того ритуального значення, як у західноукраїнських містах. На Буковині та Івано-Франківщині, наприклад, у Святвечір під стіл кладуть сіно, «щоб худоба та вівці водилися». Стіл посипають зерном, потім застилають білою скатертиною, а на кожний кут кладуть часник. Кажуть, він оберігає від злої сили та хвороб. Перед вечерею запалюють свічку за померлих і читають «Отче наш».
Другою стравою після куті на Буковині вважають густий узвар із сушениці – з груш, яблук, слив. Дехто додає чорноплідну горобину, малину, вишні. На стіл подають картопляний пісний салат із цибулею, квасолю «толочену», тобто відварену та перемелену через м’ясорубку, домашній хліб, пироги та кисіль.
Перелік 12 страв, котрі готують на Святвечір, щоб кожен місяць у новому році був щедрим:
1. Кутя.
2. Узвар.
3. Риба смажена.
4. Пісний борщ.
5. Тушкована капуста з грибами.
6. Голубці з рисом та тушкованою морквою і пастернаком.
7. Пшоняна каша з грибною приправою на олії.
8. Салат із буряка и чищеного оселедця.
9. Салат із солоних огірків, кислої капусти та цибулі.
10. Квасолеві млинці.
11. Гостра приправа із товченого часнику, чорного перця, зеленого кропу, томатної пасти та олії.
12. Варена картопля, змащена товченим часником з олією.
Кулінарні особливості регіонів:
• На Буковині у кутю додають халву.
• На Галичині кутю варять густу, як каша, і щедро заправляють горіхами та маком.
• На Волині кутю подають і густу (без узвару), і рідку. На різдвяний стіл подають борщ із грибами, картоплю в «мундирах».
• На Луганщині кутю зазвичай варять із рису і печуть багато пирогів із різними начинками.
• На Івано-Франківщині до пісного борщу з грибами готують «краплики» – вареники з дрібно порізаним оселедцем, заправлені смаженою на олії цибулею. Обов’язково роблять пісні голубці з рисом, гречкою і грибами та грибну підливу.
• На Закарпатті смажать пісні деруни (без яйця), готують «галамбець» – ковбаски з кукурудзяної каші з засмаженою на олії цибулею.
