Міжнародний суд ООН заявив про готовність відновити слухання за позовом України проти рф щодо конвенції про геноцид. Так, відомо, що проводитимуться слухання у справі «Про звинувачення у вчиненні геноциду відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього». Слухання проходитимуть у два раунди — росія матиме слово 18 та 25 вересня, а Україна виступатиме 19 та 27 вересня.
Особливість процесу полягає в тому, що в головному суді ООН зустрінуться дві сторони, що воюють, не взаємодіють між собою ні на політичних, ні на дипломатичних майданчиках. І питання, яке Україна та рф з’ясовуватимуть, як зазначили фахівці, теж нетипове. Безпрецедентним є те, що в суперечку втрутилися 32 країни.
Суперечка стосується «тлумачення, застосування та виконання Конвенції 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього». Україна подала позов до Міжнародного суду ООН за два дні після повномасштабного вторгнення рф – 26 лютого 2022 року.
Українська сторона категорично заявляє, що на її території не відбувалося геноциду, яким володимир путін виправдовує вторгнення росії.
«російська федерація неправдиво стверджує, що в Луганській та Донецькій областях України мали місце акти геноциду, і на цій підставі визнала так звані «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку», а потім оголосила і розпочала «спеціальну військову операцію проти України», – йдеться у позові.
Крім того, Київ просить суд «встановити, що росія не має законних підстав вживати заходів на території України та проти неї з метою запобігання та покарання за нібито геноцид».
Також українська сторона сама звинувачує росію в «плануванні актів геноциду в Україні» і стверджує, що росія «навмисно вбиває представників української національності і завдає їм серйозних каліцтв».
За словами експертів, перше головне питання полягає не в звинуваченнях у геноциді, а в звинуваченнях у неправомірних звинуваченнях у геноциді. Це суть справи, проте до її розгляду поки що не дійшло. Центральне питання нинішнього етапу таки полягає в тому, чи може суд розглядати цю суперечку по суті. На майбутніх слуханнях йтиметься про юрисдикцію суду та прийнятність скарги України. російська сторона висунула попередні заперечення і представить їх 18 вересня.
Якщо суд визнає, що має юрисдикцію та що позов повністю або частково прийнято, розгляд по суті поновиться. Якщо цього не станеться – тоді завершиться.
Нагадаємо, умисне руйнування критичної цивільної інфраструктури, зокрема греблі ГЕС, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Після збору доказів, жертви можуть розглянути можливість домогтися справедливості через Міжнародний кримінальний суд. МКС має юрисдикцію щодо серйозних міжнародних злочинів, включно з діями, вчиненими під час збройних конфліктів.
Додамо, що у вересні 2022 року президент Володимир Зеленський створив робочу групу, яка опрацьовуватиме питання створення спеціального трибуналу для притягнення до кримінальної відповідальності керівництва російської федерації за скоєння злочину агресії проти України. Створення такого трибуналу підтримали Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, Парламентська асамблея НАТО, Парламентська асамблея ОБСЄ та окремі держави.
19 січня 2023 року Європейський парламент підтримав резолюцію із закликом створити спеціальний міжнародний трибунал для переслідування злочину агресії росії проти України.
23 січня українську ініціативу підтримала Рада міністрів ЄС.
Станом на 16 березня коаліція зі створення спецтрибуналу нараховує 33 держави.
Водночас, рішення про те, як саме буде виглядати трибунал щодо російського злочину агресії, ще не ухвалене, наразі триває розгляд трьох різних варіантів.
