Втім, він не зовсім пішов, лише частина його душі. Інша ж частина живе. Живе у його літературних творах, у його музиці.
13 грудня у Фортечній галереї «Бастіон» презентували книгу Андрія Жураківського «Стинання плечима». Ця книга вмістила в себе майже весь доробок молодого чоловіка – понад 400 сторінок авторських текстів: від студентських творчих часів і аж до останніх днів. Добірку творів письменника зібрав івано-франківський поет Василь Карп’юк, який розійшовся з Андрієм у часі, проте знайшов його писемний скарб у цьому, реальному світі. У книзі є і вже опубліковані твори, як от: «Сателіти» та «К», і ті, про які знали лише обрані – друзі та рідні. Книгу видано за підтримки Івано-Франківської міської ради. Для створення обкладинки використали картину Амадео Модільяні «Дівчинка в блакитному».
Книга дещо дивує несподіваним викладом деяких текстів: тут суміш кирилиці, латиниці, цифр та інших знаків; при цьому вони цілком складаються у логічну вервичку. Форматування поезії під правий край теж виглядає досить свіжим незаяложеним рішенням. Багато іншомовних вставок – англійська і латинь – переважають. Взагалі про тексти пана Жураківського можна цілком серйозно сказати, що це «вибух мозку», перенесення свідомості у якусь іншу, незбагненну для звичайних людей реальність, чи надреальність, чи позареальність… Це як переродження чи воплочення, чи, можливо, синтез чогось нового…
«Я дякую Андрію за те, що він є. Письменник нікуди не дівається. Він є, але у якихось інших світах, галактиках, вимірах»,– сказав про автора голова обласної спілки письменників Євген Баран.
Вікторія Біла
