Однією з найпоширеніших причин дисциплінарних стягнень, накладених на законників, залишається несвоєчасність розгляду справ. Зокрема, у липні судді один за одним діставали попередження через те, що працювали не надто швидко.
Світлана Гречана із Центрального районного суду м.Миколаєва стала об’єктом скарги приватної особи, адвокатів та патрульної поліції. Вони напосілися на жінку через те, що вона зволікала з виготовленням рішення і, на їхню думку, робила це безпідставно.
Перед тим суддя отримала скаргу громадянина на бездіяльність прокурорів і постановила ухвалу про її повернення. Одначе тексту рішення чоловік не побачив ще довго. Для цього йому довелося звернутися до голови суду, лише після цього він отримав листа з ухвалою, яку, до речі, жінка вчасно не внесла до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Долю попереднього скаржника повторив інший, який теж скаржився на прокурора. Суддя знову не стала розглядати скаргу по суті, а ухвалу про це не надіслала тому, хто нарікав на державного обвинувача. Для внесення до реєстру рішення також було подано невчасно.
Після того як дисциплінарна палата відкрила за цими скаргами провадження, з’явилась ще одна. Чоловік повідомив, що законниця прийняла незаконну ухвалу у відповідь на його скаргу на бездіяльність прокурорів. С.Гречана не стала її розглядати, бо, на думку судді, громадянин попустив строки для звернення.
У квітні на С.Гречану поскаржилася ще й патрульна поліція. Правоохоронці запевняли, що жінка надіслала постанову до реєстру більше ніж через місяць після її прийняття. Крім того, протоколи, які полісмени складали на п’яних за кермом, володарка мантії повертала для дооформлення, але робила це через місяць після того, як вони надходили до суду. До того документи припадали пилом на полицях і нікому не було до них діла. Через це притягнути до відповідальності правопорушника стало неможливо через закінчення строків.
У липні ДП розглянула всі скарги, які надійшли на С.Гречану, і дійшла висновку, що в її діях є ознаки порушень.
Законниця пояснила все тим, що була відряджена до Національної школи суддів для підвищення кваліфікації, ходила у відпустки, а одна з ухвал вчасно не потрапила до реєстру через несправність програми діловодства. Жінка своєчасно документ виготовила й надіслала, але не перевірила, чи опинився той в реєстрі.
Крім того, суддя наголосила на надмірній завантаженості. Того року, коли її робота стала
причиною стількох скарг, вона розглянула понад 3000 справ. Хоча, як відомо, за модельним навантаженням достатньо й 183.
Напевне, через обставини, в яких сьогодні доводиться працювати суддям по всій країні, стягнення наклали не надто суворе — попередження.
Костянтин Сорокін з Ренійського районного суду Одеської області став об’єктом скарги через те, що позов осіб про скасування рішення місцевої ради про користування земельною ділянкою розглядав 3,5 року. Щоправда, самі позивачі також не поспішали, адже рішення місцева рада прийняла в середині 1990-х, а справедливості люди подалися шукати тільки у 2016-му. Чому 20 років їх усе влаштовувало, а тут раптом забаглося судитися — невідомо.
Служитель Феміди слухання призначав 15 разів, однак навіть не провів підготовчого засідання. Третина засідань не відбулася через те, що законник мав важливіші справи. Інтервали між засіданнями становили від місяця до півтора року.
Позивачі також не надто активно добивалися правди й не ходили в суд. Після того як вони не прийшли повторно, К.Сорокін залишив позов без розгляду.
К.Сорокін узяв участь у засіданні ДП за допомогою конференцзв’язку й пояснив, що так довго не доходили руки до того позову через надмірну завантаженість. До того ж він ще й виконував адміністративні обов’язки голови суду.
Служитель Феміди ґрунтовно поставився до власного захисту. Він процитував лист Вищої кваліфікаційної комісії суддів від 16.03.2020 №21-412/20, згідно з яким тривалість виконання
