Минулого тижня Генпрокуратура опублікувала повістки про виклик адвоката Саєнка і колишнього судді Солом’янського суду Зінченка. Їх просять з‘явитися 10 червня до заступника генпрокурора для зміни раніше повідомленої підозри, повідомляє Судовий репортер.
Справа, як то кажуть, “з душком”, тому не зайвим буде нагадати про що йдеться.
Детективи НАБУ ще 26 січня 2017 року затримали суддю Солом‘янського суду Сергія Зінченка і помічника адвоката та директора «Адвокатського бюро ПМ і Компанія» Віталія Холоденка і вилучили в них 22 тис. доларів. За кілька хвилин до того суддя і юрист були в автомобілі, куди підсіла зацікавлена особа і начебто вручила ці гроші служителю Феміди завплив на прийняття рішення заступником Міністра юстиції, що відповідальний за роботу державних реєстраторів. Йшлося про виключення з державних реєстрів інформації про обтяження нерухомого майна — приміщення ресторану.
Суддя і юрист стали підозрюваними.
Саме за кілька місяців до інциденту заступником міністра юстиції з питань державної реєстрації був призначений Павло Мороз. Очевидно, слідчі не встановили його причетності до цієї історії. Але на посаді він все одно протримався менше року. У липні 2017 уряд звільнив за його поданою ним же заявою.
Повідомлялося, що зловмисників викрили детективи НАБУ спільно зі слідчими ГПУ працівниками Департамент захисту економіки Нацполіції. Однак за кілька місяців розслідуванням займалися вже тільки слідчі Департаменту ГПУ з особливо важливих справ у сфері економіки.
19 вересня 2017 Шевченківський суд Києва затвердив угоду про визнання винуватості, яку з прокурором уклав юрист Холоденко. Його визнали винним у зловживанні впливом – в отриманні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Суд призначив покарання у виді 25 500 грн штрафу.
Щодо судді Зінченка, то він підозрювався у закінченому замаху на шахрайство. Ще в грудні 2014 у нього закінчився 5-річний строк повноважень. І в серпні 2017 Вища рада правосуддя відмовила у внесення його кадидатури президенту для призачення на посаду безстроково. Зазначалося, що Зінченко не дотримався високих стандартів поведінки судді.
Однак із вироком не поспішали. Слідчі тепер припускали причетність Зінченка і до інших епізодів. З осені 2017 в ухвалах суду спостерігається урізноманітнення сюжету. В рамках кримінального провадження уже йдеться про шахрайське заволодіння майном померлих осіб.
За версією слідства, у лютому 2016 у двох столичних адвокатів виник задум заволодіти квартирою померлого на підставі сфальсифікованого заповіту. Вони залучили до своїх дій нотаріуса, а остання звернулася до знайомого їй судді Зінченка, щоб за грошову винагороду допоміг у виготовленні, посвідченні та реєстрації в одній із сільрад заповіту від імені померлого. Для цього був задіяний голова Михайлівської сільради Руслан Гаган. До слова, в січні 2018 Гагана засудили до умовного покарання за підробку рішення сільради про відведення землі у приватну власність.
Із судових ухвал видно, що схему із заповітами використали щонайменше тричі. Причому один раз у спадок передавалося аж чотири квартири, а всього — шість квартир у місті Києві. Однак із причин, що не залежали від їх волі, зловмисники не змогли довести почате до кінця.
За інформацією слідства, нерухомість мали успадкувати підконтрольні адвокатам особи.
Так, в одному випадку спадкоємицею мала стати сестра дружини адвоката. В іншому якась громадянка Молодови, повістку якій суд надсилав на квартиру, в якій був зарєстрований той самий адвокат.
Йдеться про адвоката Володимира Саєнка. 25 лютого 2018 він вилетів у Прагу і не повернувся. Через місяць його оголосили в розшук за підозрою у шахрайстві і підробці документів.
У травні цього року Шевченківський суд Києва почав розгляд справи за обвинуваченням колишнього голови Михайлівської сільради, який реєстрував заповіти. Справжні власники квартир мають статус потерпілих.
Але не варто забувати і про решту підозрюваних. А це двоє адвокатів, нотаріус, екс-суддя, і ще один пособник, який був зв’язковою ланкою між суддею і головою сільради.
