Новообрана польська влада в особі правлячої партії Право і Справедливість має намір посилити роль державного регулятора у суспільному мовленні (всі канали Польського телебачення та Польського радіо). Такий висновок можна зробити із прийнятого 30 грудня 2015 року нижньою палатою польського парламенту (Сеймом) так званого «малого» новелізаційного медіа-закону.
У законі всього чотири статті, проте вони кардинально змінюють підхід до регулювання та фінансування суспільного мовлення, котре з прийняттям «великого» новелізаційного медіа-закону (планується розробити та прийняти в середині 2016 року) буде називатися національним.
Функцію призначення керівництва основних телеканалів, програм Польського радіо та Польської агенції преси (найбільша інформаційна агенція Польщі) передано від Національної ради з телебачення та радіомовлення міністру державної скарбниці (аналог міністра фінансів).
Міністр призначатиме керівництво на свій розсуд, не називаючи причини своїх кадрових рішень. Так відбуватиметься до створення нової Ради Національних Медіа, котра так само без пояснення причин кадрових рішень призначатиме топ-менеджмент без зазначення терміну каденції.
До цього часу суспільні ЗМІ у Польщі були акціонерними товариствами при міністерстві державної скарбниці. Новий закон змінює їх статус (відбираючи засаду акціонерності), як і процес фінансування: раніше це був окремий абонемент, тепер же при зниженні самої ціни він додаватиметься як «аудіовізуальна оплата» до рахунків за енергію.
Представники ПіС стверджують, що закон зрівнює у можливостях комерційні та суспільні ЗМІ, останні ж отримують «надійне джерело фінансування». Прихильники закону вважають, що суспільні ЗМІ в Польщі і так не мали політичної безсторонності, закон же формалізує їх зв’язок із державою.
Найбільшу критику зібрали слова глави фракції ПіС у Сеймі Ришарда Терлецького, котрий ствердив, що на його думку, «останні тижні, у зв’язку з питаннями навколо Конституційного суду, ми спостерігали крайню неретельність у роботі суспільних ЗМІ. Тому [ця реформа] вимагає поспіху, бо якщо ЗМІ собі придумали, що й дальші тижні будуть займати поляків критикуванням наших змін чи наших проектів змін, то треба це припинити. Суспільні ЗМІ не для того створені, щоби бути стороною у політичній суперечці, а для того, щоб чесно інформувати громадян, а вони на мою думку цього не роблять».
Ще більш конкретним був у своїх словах партнер ПіС по більшості Павел Кукіз, котрий у розмові з TVN24 ствердив: «Я би почав із кадрової зміни в суспільних медіа. Польське телебачення було піар-агенцією Громадянської платформи. Треба заорати ЗМІ, себто допровадити до появи чесного закону про ЗМІ».
Нинішній голова Нацради Ян Дворак так прокоментував новий закон: «Парламентська більшість веде до знаної в минулому моделі залежних від уряду державних ЗМІ. З точки зору демократичної держави права та її основних положень цей рух нівелює обов’язкову конечну дистанцію на лінії влада – суспільні ЗМІ, котра власне є гарантією свободи слова, інформаційної та творчої незалежності та відокремлення суспільних медіа системою буферів від світу політики». Цей текст заміщено на сайті Ради.
Внаслідок прийняття закону вже четверо чолових керівників окремих телеканалів подали у відставку: з ТБП‑1, ТБП‑2, ТБП-Культура та Телевізійної інформаційної агенції.
31 грудня «малий» закон схвалила верхня палата польського парламенту – Сенат. До 30 червня має бути розроблений «великий» закон.
Джерело: Інститут Масової Інформації
