Виявляється в Польщі були свої “бандерівці”, яких вшановують на державному рівні. Вони теж вальчили проти к@цапів і своїх доморощених комуністів за свою незалежність. Але їх ніхто не таврує, як повстанців з українського УПА, тільки тому, що вони назвалися/їх назвали “солдатами”, навіть не зважаючи на те, що “виклятими”…
Отож, щороку 1 березня Польщі відзначають Національний день пам’яті «Żołnierzy Wyklętych» — воїнів післявоєнного антикомуністичного підпілля. Це державне свято було запроваджене у 2011 році, щоб віддати шану тим, хто після завершення Другої світової війни не погодився з встановленням у країні комуністичної влади, підконтрольної СРСР, і продовжив боротьбу за повністю незалежну польську державу.
До цього середовища входили солдати Армії Крайової та інших підпільних організацій, зокрема WiN („Wolność i Niezawisłość”). Більшість із них загинули в боях, були страчені за вироками комуністичних судів або померли в тюрмах. У часи Польської Народної Республіки їх викреслювали з офіційної історії та називали «бандитами», звідси й назва — «Wyklęci» (прокляті, виключені). Сьогодні часто вживається також визначення «Niezłomni» — незламні.
Дата 1 березня обрана невипадково — саме цього дня у 1951 році в тюрмі Мокотув у Варшаві було розстріляне керівництво підпільної організації WiN, що символічно вважається кінцем організованого спротиву.
По всій країні проходять урочистості:
читають Apel Pamięci, покладають квіти, запалюють свічки біля пам’ятників і місць поховань, організовують історичні виставки, лекції та забіги пам’яті „Tropem Wilczym”.
І ось, коли в Польщі офіційно та урочисто вшановують своїх “бандерівців”, і ніхто їм за це нічого не закидає, варто згадати малоприємний польським політикам, горлаючим з усіх телеканалів та газетних шпальт про УПА, такий факт:
маловідомий факт спільних рейдів у 1945-1946 роках Армії Крайової разом з УПА польськими теренами проти більшовиків (комуністичного уряду)*, в мережах навіть можна найти кавалки архівного відео, знятого самими учасниками походу для Британського уряду.
І ось тут постає величезне питання: а як таке можливе, щоб після “Волинської різні”, факт якої ніхто не заперечує, суперечки ведуться за її причини і винуватих в ній, щоб обі ворогуючі сторони у ній, відразу по кровопролиттю раптом разом, дружно тримаючи одне одного за руці, пішли вальчити до Польщі проти к@цапів і їх польських посіпак?
Чи не вказує усе на те, що “Волинська різня” була спровокована і справою рук так званих ястрибків з Волині чи Білорусі (диверсійними псевдо-партизанськими загонами НКВД, що переодягалися для диверсій та злочинів в уніформи різних воюючих сторін), які масово тоді діяли на Житомирщині та Волині, одним із найбільших таких тоді командував полковник НКВД Дмитро Миколайович Медведєв (1898–1954), в загоні якого служив відомий за популярним в СРСР і Польщі фільмом “Щит і меч” диверсант Микола Кузнєцов, тільки через одну провокацію якого німцями було страчено на Львівщині та Волині понад 10 тис. мирного українського населення?!
Ось така бл@дська історія: одним можна своїх вшановувати, а іншим – зась! Бо історію пишуть переможці та їх посіпаки, а ті, що знають правду ділитися нею не хочуть та затуляють роти іншим, щоб не вибалакали, бо навіть брудно-сірий виглядає білим на фоні политого ним гімном сусіда. Як кажуть сусіди: zajebiście! І навіть те, що рідний дідо експрезидента Польщі Анджея Дуди загинув у бою з НКВД під Болеховом на Прикарпатті, воюючи в лавах УПА, не завадило Дуді зректися свого українського коріння.
*Йдеться про спільні акції WiN (після АК) та УПА 1945–1947, найвідоміша з них — операція в Грубешові:
спільна операція УПА та польського підпілля WiN (структури після АК)
мета:
розгром МО, УБ і переселенської комісії
звільнення політичних в’язнів
сили:
~300 бійців УПА
~150 бійців WiN
результат — місто тимчасово взяли під контроль і звільнили в’язнів.
Почитати:
стаття RP про співпрацю:
https://historia.rp.pl/historia/art2444391-jak-polacy-i-upa-razem-walczyli-z-komunistami
У цій статті описано:
угоду 1945 р. між підпіллям
обмін розвідданими
спільні удари по комуністичному апарату.
Інші спільні акції
▪️ Варяж (27 травня 1945)
Перша велика спільна атака на постерунки МО.
▪️ Вербковичі — станція (6 квітня 1946)
Роззброєння комуністичних сил.
Чому АК і УПА взагалі діяли разом:
У 1945 в Руді Ружанецькій уклали локальну угоду:
припинення польсько-українських боїв
спільна боротьба проти:
НКВД
УБ
комуністичної влади
обмін розвідкою
Це була тактична співпраця проти спільного ворога, а не союз у політичному сенсі.
На архівних фото польські учасники тих спільних рейдів АК і УПА польськими теренами.
Архівне відео / фільм
Є документальний фільм: „Operacja Hrubieszów”
У ньому:
реконструкції
архівні матеріали
спогади учасників
Про нього:
Фільм доступний онлайн у кількох мовних версіях.
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини
