Увесь СРСР боявся Чикатила* – найвідомішого радянського серійного вбивцю, ґвалтівника, педофіла і людожера. Це прізвище стало загальним при позначенні людей з маніакальними потягами. Зразковий сім’янин з одного боку «медалі», він вів подвійне нічне життя, у вільний час знущаючись та вбиваючи жінок.
В умі не вкладається, як душогуб міг так жити: бути добрим чоловіком, чудовим батьком? У нього двоє дітей: дочка та син. Найцікавіше, що син згадує батька лише хорошими словами, навіть пишається ним. Правильно каже приказка: “яблуко від яблуньки падає недалеко”.
Дочка зреклася батька
Людмила народилася 1965 року. Вона вийшла заміж та поїхала до Харкова. Якийсь час сім’я спілкувалася – донька приїжджала в гості до батьків, і одного разу привезла з собою маленьку дитину, залишивши погостювати її у бабусі та дідуся на кілька днів.
Одного ранку хлопчик розповів бабусі, що вночі до нього в кімнату заходив дідусь і чіпав його то тут, то там. Коли приїхала мати – дитина все повторила і їй. Бабуся спочатку казала, що хлопчик нафантазував, йому просто наснилося.
Але Людмила не повірила їм і вирішила більше не спілкуватися з батьками. А коли Чикатило був заарештований, дочка переконалася, що її син тоді не обдурив. Після чого до самої страти батька, Людмила не спілкувалася навіть із матір’ю.
Після того, як Чикатило заарештували 1990-го, його дружину та сина стали уникати. І їм довелося виїхати із міста. За деякими відомостями, вони вирушили до Харкова, до Людмили, але за іншими жили на орендованих квартирах до того, як стратили батька. Щоправда, потім Людмила стала підтримувати матір, прийняла її та Юрія на якийсь час у свою сім’ю.
Син пишається…
Юрій молодший за Людмили на 4 роки (1969 р.н.). Він поводиться зовсім інакше, ніж сестра: йому не соромно за батька, і більше того, Юрій не втрачав нагоди нагадати всім, що він син маніяка.
Якщо Людмила тихо жила і намагалася вкотре не показувати, хто вона й звідки, то доля Юрія була більш ніж бурхлива.
Ще по малолітці Юрчик потрапив під суд за бійку та крадіжку, отримавши умовний термін. До речі, за цю справу він добряче отримав від батька – тоді ще не спійманого. Вийшов, став рекетиром. Погрожував місцевим торгашам і бізнесменам, як доказ своїх намірів показуючи свідоцтво про народження. Потім у фарбах описував, що зробить, якщо йому не платитимуть данину.
Юрій Чикатило скоїв багато злочинів, у тому числі й зґвалтування (щоправда, потім дівчина відмовилася давати свідчення), за що загалом відсидів 12 років. Він гордо говорив співкамерникам, чий син, і як він грізний. Щоправда, у ці роки Чикатило-молодший встиг двічі одружитися.
І стати батьком для трьох дітей: один із першого шлюбу – Андрій, названий на честь діда. Другий шлюб – дітей двоє: хлопчик та дівчинка.
Від автора: цікаво, куди дивилися жінки, виходячи заміж за карного злочинця?
Пишався, а прізвище змінив
Юрій прямо хизувався спорідненістю зі своїм маніячним татком, тицяючи в ніс усім своє свідоцтво про народження. Але прізвище змінив. Дивно…
У 90-2000-х син маніяка Юрій Мірошниченко став відомий на всю країну, як і його батько. Але в іншому амплуа він з’являвся на ток-шоу і в телепередачах, розповідав про своє дитинство і про батька.
Юрій казав, що його тато був найкращим у світі. Згадував, як вони з батьком каталися на 6-ті у 80-ті роки. І що йому було жаль машину, коли батько відкупився нею, подарувавши «Жигулі» продажному міліціонеру…
*Андрій Романович Чикатіло (16 жовтня 1936, Яблучне, Харківська область – 14 лютого 1994, Новочеркаськ, Ростовська область) – радянський серійний вбивця, ґвалтівник, педофіл і людожер. З метою отримання сексуального задоволення вбив з особливою жорстокістю не менше 43 осіб на території Ростовської, Володимирської, Запорізької, Дніпропетровської, Ташкентської, Московської області та Ленінграда. До серії вбивств, працюючи вчителем, намагався чинити розпусні дії щодо своїх неповнолітніх учнів. У період із 1982 (чи з 1978) по 1990 рік вбивав жінок та дітей. Найчастіше під різними приводами заманював своїх жертв у безлюдні місця, де завдав їм численні тілесні ушкодження та вбивав. Тіла деяких жертв він ґвалтував, розчленовував та вживав у їжу. Був спійманий у ході масштабної спецоперації «Лісосмуг», що проводилася під керівництвом ЦК КПРС, визнаний осудним, засуджений до страти і розстріляний.
