Міністерство охорони здоров’я підсилило професіоналами в галузі психології мультидисциплінарні команди, що надають реабілітаційну та медичну, в тому числі паліативну, допомогу. Також у медичних закладах України відтепер офіційно здійснюватимуть служіння капелани. Усе ці нововведення виглядають в дусі “медреформ” колишньої очільниці МОЗУ місіс Уляни Супрун, і запроваджені її колишнім протеже, який займає сьогодні її місце – Віктором Ляшком. Невідомо, як усі ці “професіонали” допоможуть пацієнтам медустанов, але те, що головної болі керівництву цих закладів вони точно вже додадуть…
Отож, давайте про все за порядком:
Так, наказом МОЗ від 30.09.2022 р. № 1782 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28 жовтня 2002 р. № 385» до Переліку посад професіоналів із вищою немедичною освітою включено посади «клінічний психолог» та «психотерапевт». Наказом визначено вимоги до спеціальності та спеціалізації цих фахівців.
Вимоги до спеціалістів
Передбачається, що до роботи на посаді «клінічний психолог» допускаються особи, які здобули ступінь магістра (спеціаліста) за спеціальністю «Психологія», за умови до 1 січня 2026 р. проходження спеціалізації за фахом «Клінічна психологія».
Особа, яка працевлаштована на посаду психолога або практичного психолога закладу охорони здоров’я до 1 січня 2023 р., має стаж роботи в системі охорони здоров’я понад 5 років та переводиться на посаду «клінічний психолог», має право до 1 січня 2026 р. пройти спеціалізацію за фахом «Клінічна психологія» зі скороченим терміном підготовки, що визначається закладом вищої (післядипломної) освіти в кожному випадку окремо і може становити від одного до трьох місяців.
До роботи на посаді «психотерапевт» допускаються особи, які здобули ступінь магістра (спеціаліста) за спеціальністю «Психологія» та пройшли спеціалізацію за фахом «Клінічна психологія» з наступною спеціалізацією за фахом «Психотерапія».
Наразі МОЗ опрацьовано кваліфікаційні характеристики професій «клінічний психолог» та «психотерапевт» для включення до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників галузі охорони здоров’я (Випуск 78). Відповідні професійні назви робіт будуть внесені до Класифікатора професій ДК 003:2010.
Впровадження посад «клінічний психолог» та «психотерапевт» відбулося також у рамках реалізації Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки населення.
Нагадаємо, що психологічна допомога, яку надаватимуть відповідні професіонали, включена до Класифікатора медичних інтервенцій НК 026:2021 та є складовою реабілітаційної і паліативної допомоги, що визначено Законом України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» та Порядком надання паліативної допомоги, затвердженим наказом МОЗ від 04.06.2020 р. № 1308.
Шпитальні капелани
До Національного класифікатора медичних інтервенцій НК 026:2021 включено такий вид втручання з підтримки пацієнтів як духовна опіка, що є невіддільною складовою паліативної допомоги. Відтак тепер у закладах охорони здоров’я офіційно здійснюватимуть служіння медичні капелани. Про це знову ж повідомляє Міністерство охорони здоров’я.
У відомстві зазначають – в багатьох країнах світу капелан є повноправним членом команди медичного закладу, а його посада прирівняна до посади лікаря та психолога. В умовах повномасштабної війни в Україні надання медичної допомоги вимагає цілісного підходу, що враховує і фізичні, і психосоціальні потреби пацієнта.
Минулоріч посаду «капелан в охороні здоров’я» було внесено до Класифікатора професій ДК 003:2010, а наказом МОЗ від 30.09.2022 № 1782 – включено до розділу «Професіонали з вищою немедичною освітою з психологічної допомоги та духовної опіки у сфері охорони здоров’я».
Як зауважують в МОЗ, «капеланська опіка поширюється не лише на пацієнтів, а також на членів їх сімей та медичних працівників й інший лікарняний персонал. При цьому, капеланські служби формуються із обов’язковим дотриманням принципу міжконфесійності, а капеланські послуги пропонуються виключно на добровільній основі». Капеланську працю здійснюють професіонали з вищою богословською освітою, які пройшли післядипломну клінічну підготовку та уповноважені здійснювати капеланську діяльність у закладах охорони здоров’я. Тож наказ передбачає, що посада «капелан в охороні здоров’я» вимагатиме наявності здобутої вищої освіти не нижче першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю «Богослов’я» або вищої духовної освіти еквівалентного рівня, із умовою до 01 січня 2026 року пройти спеціалізацію за фахом «Клінічне душпастирство».
Вже зараз медичні капелани здійснюють служіння у багатьох закладах охорони здоров’я, а деяких лікарнях, зокрема Львівщини, Франківщини, Київщини – офіційно прийняті на роботу.
У Міністерстві охорони здоров’я також повідомляють, що у співпраці зі Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій та Асоціацією капеланів в охороні здоров’я України опрацьовують вимоги до клінічної підготовки капеланів відповідно до кращих міжнародних стандартів.
Зазначимо, що питання душпастирства в лікарнях та підготовки капеланів не є новим. Зокрема, 2020-2021 рр. під егідою Патріаршої Комісії у справах душпастирства охорони здоров’я УГКЦ відбувся спеціалізований вишкіл медичних капеланів, участь у якому взяли десять священнослужителів УГКЦ та ПЦУ.
