Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь та голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак представили результати спільного дослідження щодо стану дотримання законодавства про державну мову в закладах загальної середньої освіти, використання державної мови учасниками освітнього процесу безпосередньо в школі й поза нею.
“24 лютого 2022 року переважна більшість громадян України переусвідомила роль та значення української мови у своєму житті. Це зафіксовано у низці нещодавніх соціологічних досліджень, які формують загальні уявлення про перетворення (трансформації) в середині нашого суспільства. Проте, докорінні зміни відбуваються в кожній окремо взятій сфері суспільного життя. Прагнення детального аналізу трансформаційних процесів, що відбуваються в освітній сфері стосовно послуговування українською мовою стало передумовою до проведення цього дослідження”, – зазначив Тарас Кремінь.
Дослідження проводилося 1-6 червня 2022 року та охопило 58 228 учасників освітнього процесу, а саме:
- учителів – 5867 тис. осіб, з яких 687 внутрішньо переміщені;
- учнів/учениць – 16 384 тис. осіб, з яких 4704 внутрішньо переміщені;
- батьків – 35 977 тис. осіб, з яких 10 015 внутрішньо переміщені.
Основні результати дослідження:
- переважна більшість респондентів (89% вчителів, по 82% батьків та дітей) зазначили, що вважають рідною мовою українську і використовують її в усіх сферах життя (спілкування у родинному колі, навчальна діяльність, культурні практики тощо);
- 94% вчителів зазначили, що проводять уроки виключно українською мовою, 82% з них використовують навчальні матеріали виключно українською мовою, що демонструє позитивну динаміку щодо дотримання мовного законодавства в освітньому процесі;
- за даними опитування учнів, 73% вчителів під час уроку та 63% під час перерви розмовляють виключно державною мовою. Російська мова в межах навчального закладу є мовою неформального спілкування (наприклад, нею спілкуються 11–17% учнів між собою під час уроків та на перервах, а також, за даними учнів, 2% вчителів під час перерв). Водночас лише 38% школярів спілкуються на перервах виключно українською мовою;
- стрімко зростає попит на фахову допомогу в питанні опанування та удосконалення володіння українською мовою. Відповідно до результатів дослідження 80% батьків мають бажання покращити свій рівень володіння українською мовою, 73% учнів/учениць мають бажання додатково вивчати та вдосконалювати свої знання з української мови;
- 76% батьків та 89% вчителів вважають за доцільне та необхідне створювати та розвивати безкоштовні курси/тренінги та/або освітні платформи для вивчення та вдосконалення знань та умінь з української мови.
За словами Уповноваженого, враховуючи результати дослідження та власного моніторингу, реагуючи на звернення громадян, громадських організацій, народних депутатів вдалося виявити деякі проблеми в середній освіті, які потребують вирішення:
- проблема приведення у відповідність до законодавства статутів шкіл в частині мови освітнього процесу;
- необхідність нормативно врегулювати порядок утворення класів з навчанням мовами національних меншин. Станом на сьогодні такі класи утворюються на підставі звернень не лише представників національних меншин, як того вимагає законодавство, але і за зверненнями всіх бажаючих.
“Ці питання потребують невідкладного вирішення. Але не все залежить від освіти, – переконаний Тарас Кремінь. – Як свідчить дослідження, серед чинників, що стримують дітей використовувати державну мову в усіх сферах суспільного життя, було виокремлено російськомовне родинне середовище та відсутність середовища, де вони могли б використовувати українську мову. Також, у відкритих відповідях респонденти серед причин, що заважають послуговуватися у житті державною мовою, зазначали, що: багато фільмів, мультиків, ігор та цікавої літератури не мають українського перекладу; багато контенту в Інтернеті російською мовою. Результати огляду застосування української мови в телевізійному ефірі та радіомовленні загальнонаціональних телерадіоорганізацій засвідчили трансляцію передач із одночасним використання української та російської мов. Телерадіоорганізації не здійснюють переклад (дублювання або озвучення) на державну мову інформаційного контенту (виступів та коментарів), який був виконаний російською мовою”.
Він наголосив, що режим двомовності не лише обмежує права громадян на отримання інформації українською мовою, а й перешкоджає її використанню у повсякденному житті.
“Тож питання формування якісного культурного та розважального контенту державною мовою, функціонування вітчизняного інформаційного простору в режимі одномовності також має бути на порядку денному відповідних державних структур”, – підкреслив Уповноважений.
Тарас Кремінь констатував, що станом на сьогодні урядом не прийнята передбачена мовним Законом Програма сприяння опануванню державної мови, завданням якої має бути комплексне розв’язання всіх окреслених вище завдань, і серед іншого створення та забезпечення діяльності мережі державних, комунальних курсів з вивчення державної мови громадянами України.
“Мною як Уповноваженим із захисту державної мови ініційовано загальноукраїнську кампанію сприяння опануванню державної мови. Нашим партнером в цій роботі є також Державна служба якості освіти України. В рамках цієї кампанії здійснюються системна робота щодо сприяння створенню та популяризації мережі безкоштовних курсів та розмовних клубів, збору інформації про їх діяльність, проведення онлайн-конференцій з посадовцями та організаторами проєктів для обміну досвідом та вирішення проблемних питань (інформація регулярно оновлюється на нашому офіційному сайті https://mova-ombudsman.gov.ua)”, – підсумував Тарас Кремінь.
