На неправедний суд в Україні нарікають часто. Нарікали і в XVIII столітті. Однак тоді не лише нарікали, а й вирішували справи самостійно. І якщо в США в ті роки народився жахливий звичай «лінчування», то на Гетьманщині – трунували. Обвинувачуваного приковували до труни його жертви і залишали так на кілька днів.
Звичай був дійсно стародавній, убивць трунували століттями. Тривало це аж кінця кривавого і неспокійного вісімнадцятого століття. Ще в 1783-му році на Чернігівщині під час панахиди по убитому козачому сину Йосипу Біденку до його труни прикували козачу дочку Христину Водянюкову. І треба сказати священик не дуже заперечував такому варварству, навіть навпаки – сам наказував людям в’язати дівчину і класти під труну.
Було таке і на Запоріжжі. Щоправда якщо на Січі убивцю могли і поховати разом з труною, то на Гетьманщині такого не допускали. Однак від того кара не ставала легшою – прикуті до труни нерідко божеволіли від жаху.
