Недавно релігійну спільноту сколихнула інформація щодо Наказу Мінсоцполітики, що інструктував організації, що вони мають створювати посади гендерних уповноважених. Ще тоді було не зрозуміло, чи торкнеться це релігійних організацій. Нині стала відома не дуже втішна інформація.
ФОТО ілюстативне, інтернетмережі
29 Січня 2020 року Міністерство соціальної політики України затвердило Наказ № 56 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо внесення до колективних договорів та угод положень, спрямованих на забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків у трудових відносинах».
Однак, даний документ крім хороших пропозицій, які стосуються трудових відносин та захисту прав працівників, пропонує всім підприємствам, установам, організаціям посилити так звану гендерну складову трудових відносин!
Зокрема, пропонується ввести на підприємствах посаду уповноваженого з гендерних питань – радника керівника, а також передбачити гендерні квоти в керівництві організацій.
Гендерних уповноважених – в релігійні організації?
На депутатський запит депутата-християнина Віктора М’ялика щодо того чи стосуються ці вимоги релігійних організацій – Мінсоцполітики зазначило, що Методичні рекомендації є рекомендаційним документом, однак релігійні організації є юридичними особами. Юридичні особи мають виконувати закони. Зокрема стаття 18 Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», покладає на юридичних осіб вимогу, що колективні угоди (договори) мають передбачати покладання обов’язків уповноваженого з ґендерних питань – радника керівника підприємства установи та організації, їх структурних підрозділів на одного з працівників на громадських засадах.
Тобто, юридичні особи мають виконувати закон про «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», де є немало хороших моментів, однак закон також вимагає створити гендерних радників, здійснювати гендерний аудит, мати гендерну квоту в керівництві організації і т.д.
Разом з тим Стаття 12 Кодексу Законів про Працю говорить: “Колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і первинною профспілковою організацією”. Таким чином церкви мають право не укладати колективні угоди (договори).
Однак цікаво те, що Мінсоцполітики на це не ссилається, а акцентує увагу лише на юридичному статусі церков. Тож до кінця не зрозуміло, як вони планують це трактувати.
Разом з тим в кінці свого листа Мінсоцполітики акцентує , що за невиконання Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» передбачена цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність.
Замість статі – гендер
На жаль, останні роки ми спостерігаємо за тим, що прикриваючись питаннями гендерної рівності, як рівності прав чоловіків і жінок, ліберальні сили насправді просувають гендерну ідеологію, яка спрямована на руйнування сім’ї та негативно впливає на молоде покоління, нав’язуючи йому аморфні гендерні ролі та ліберальні цінності.
Зокрема 7 лютого 2020 р. Міністерство соціальної політики України видає Наказ №86 «Про затвердження Інструкції щодо інтеграції гендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів!», а 27 лютого 2020 р. Міністерство юстиції України його легалізує за № 211/34494 та робить його обов’язковим для виконання всіма органами влади.
Зазначений Наказ вводить в законодавство України визначення терміну гендер, як він прописаний в Стамбульській конвенції. Якщо до цього часу гендер скрізь декларували, як рівність прав чоловіків та жінок, то віднині робиться підміна понять – стать людини стає просто набором біологічних ознак (типу біологічний тип – людина, кількість рук, ніг, пальців інших органів), а от гендер стає фактично юридичним та соціальним статусом людини, за яким вона себе ідентифікує, а також її ідентифікує держава. Тобто тепер не важливо ким ти народився біологічно, важливо ким ти себе відчуваєш чи вважаєш.
Тепер гендер виступає в ролі статі. У вас згодом будуть питати не яка твоя стать (бо стать це буде просто біологічний вид – людина), а який у тебе гендер – тобто ким ти себе вважаєш, або ким тебе вважають оточуючі. Адже гендер – це тепер не те, ким ти народився (чоловічої чи жіночої статі), це – соціально закріплені ролі, поведінка, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок/чоловіків.
На даний час, переліку гендерів в Україні поки-що немає, але у світі це вже утверджено. Офіційно! Їх є понад 54 види! Враховуючи останні дії Мінсоцполітики, можна очікувати, що через якийсь час їх буде також впроваджено.
Відповідно до визначення в Інструкції Мінсоцполітики, гендер – це не чоловік чи жінка, це соціально закріплена роль (чоловіча чи жіноча або інша), поведінка (ведуть себе, як чоловіки чи жінки), діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок/чоловіків (одягаються чи зачіска, чи ще щось як у чоловіків чи жінок у нас в суспільстві).
В зазначеному формулюванні гендер зможе мати понад 50 варіацій, зокрема, лесбіянка, гей, бісексуал, трансгендер, або Gender Fluid – нестійкий гендер (особа періодично відчуває себе то чоловіком, то жінкою, або особою без статі, або обох статей відразу. Це може проявлятися в тому, як людина одягається, висловлюється і описує себе).
Якщо ми поєднаємо між собою обидва документи, то бачимо, що Мінісоцполітики послідовно створює законодавчу та нормативну базу для гендерної ідеології, спершу лише права чоловіків і жінок, потім зміна трудового поля, далі зміна визначення слів стать і гендер, а вже потім, коли буде основа – почнеться переслідування організацій та всіх, хто не буде виконувати ці закони.
Джерело: Собор
