Можна любити чи не любити і поважати чи не поважати лідера т. зв. націоналістичної і радикальної партії України ВО «Свобода» Олега Тягнибока, але треба віддати йому належне, що за честь партії він таки вміє постояти.
Нагадаємо, що тоді ж, 31 серпня, після подій під ВР, на брифінгу для ЗМІ Арсен Аваков напряму звинуватив Тягнибока і його партію у спланованому теракті, в результаті якого загинуло кілька бійців нацгвардії. При цьому міністр відверто не скупився на образливі епітети (читай сканкопію постанови, – ред.).
Суд постановив МВС спростувати недостовірну інформацію. А щодо матеріальної компенсації, то тут феміда вирішила заощадити кошти Авакова (читай міністерства), мабуть вважаючи, що Олег Ярославович теж – не з бідних, тому може обійтися і без грошової компенсації?
І, можливо, в цьому є якась рація?
Спростування Тягнибок і партія отримають, а ось за образливі епітети Аваков вибачатися не буде. Напевно тому, що хтось вважає, що за них Тягнибок і партія й самі, як говорять в народі, могорич Авакову винні. Мається на увазі, що ці ще тоді зрозуміло, що безпідставні звинувачення, а після них і обшуки, які послідували в помешканнях партійних бонз буцімто у зв’язку із підозрою їх у причетності до розстрілу майданівців у лютому 2014 року, напередодні місцевих виборів повернули ВО «Свободі» втрачений вінець мучеництва, а відповідно й підняли упавші рейтинги. Як наслідок партія отримала кількох своїх мерів в обласних центрах Західної України і прибрала до рук чимало місцевих рад, що знову дає їй непогану стартову площадку перед майбутніми парламентськими виборами, як це вже колись було у 2012 році.
Тому й виходить так, що своєю перемогою у суді Тягнибок наче помстився Авакову за те, що той допоміг підняти ВО «Свободі» втрачені рейтинги напередодні виборів… J
Дмитро Несміш
