Президентський табір говорить про порушення конституційного порядку, уряд Дональда Туска — про відновлення верховенства права. Тим часом у Варшаві судді не можуть домовитися навіть про те, хто має законне право керувати найважливішим органом конституційного контролю.
Варшава, 2 листопада 2026 року, 15:20
Політична криза в Польщі, що спалахнула наприкінці жовтня, сьогодні набула нового розвитку. Після сутичок біля Конституційного трибуналу, нічного втручання президента Кароля Навроцького та гострого звернення прем’єр-міністра Дональда Туска протистояння перейшло у фазу юридичної боротьби.
У понеділок, 2 листопада, прокуратура підтвердила надходження перших заяв щодо подій біля Конституційного трибуналу. Водночас колишній керівник установи Богдан Свєнчковський знову не зміг потрапити до свого кабінету, хоча наполягає, що залишається законним головою Трибуналу.
На вулиці Алея Шуха, де розташована установа, продовжуються демонстрації. Рух транспорту поблизу будівлі обмежений, а поліція забезпечує охорону території.
СІМ СУДДІВ УСЕРЕДИНІ, КЕРІВНИК — ЗА ВОРОТАМИ
Однією з найпоказовіших подій понеділка стало прибуття до Конституційного трибуналу семи суддів, обраних нинішнім складом Сейму.
Восьмий новообраний суддя, Даріуш Шостак, за повідомленнями польських ЗМІ, перебуває на лікарняному.
Тим часом Богдан Свєнчковський близько 13:00 прибув до воріт установи й вимагав допустити його на робоче місце. Поліція не дозволила йому пройти.
Свєнчковський заявив, що вважає себе чинним головою Конституційного трибуналу, а рішення судді Анни Корвін-Пйотровської про його усунення не визнає юридично обов’язковим.
Таким чином, у Польщі виникла ситуація, коли одна група суддів фактично здійснює управління конституційною установою, тоді як інша заперечує законність такого управління.
Це вже не просто суперечка про кадрові призначення. Йдеться про те, хто має право ухвалювати рішення від імені органу, покликаного контролювати відповідність законів Конституції.
ПРОКУРАТУРА ОТРИМАЛА ПЕРШІ ЗАЯВИ
Сьогодні стало відомо, що до прокуратури почали надходити офіційні повідомлення стосовно подій, які розгорнулися біля Трибуналу наприкінці минулого тижня.
Президентське оточення раніше анонсувало звернення щодо дій Анни Корвін-Пйотровської, міністра Мацея Берека та судді Кристіана Маркевича.
Серед висунутих претензій — можливе порушення фізичної недоторканності президента під час його нічного прибуття до Конституційного трибуналу.
Однак версії учасників інциденту істотно відрізняються.
Представники президентської канцелярії стверджують, що Навроцькому незаконно перешкоджали потрапити до будівлі. Натомість Корвін-Пйотровська заявляє, що президент сам намагався пройти крізь групу людей, які перебували біля входу.
Важливо розуміти, що подання заяви до прокуратури ще не означає доведення злочину або встановлення вини конкретної особи.
Попереду — перевірка обставин, аналіз відеозаписів, показань учасників і правових підстав дій кожної зі сторін.
СВЄНЧКОВСЬКИЙ ЗВЕРНУВСЯ ДО КЕРІВНИЦТВА ПОЛІЦІЇ
Богдан Свєнчковський також направив листа головному комендантові поліції Польщі.
У документі він висловив категоричний протест проти використання поліцейських сил біля Конституційного трибуналу та недопущення його самого й інших суддів до будівлі.
На його думку, такі дії можуть порушувати конституційні гарантії незалежності Трибуналу.
Натомість прихильники нового керівництва установи вважають, що поліцейська охорона необхідна для забезпечення її роботи та запобігання подальшим зіткненням.
Таким чином, навіть дії правоохоронців стали предметом гострої юридичної та політичної суперечки.
ТУСК І НАВРОЦЬКИЙ: ДВА ПРОТИЛЕЖНІ БАЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ
Коріння нинішнього конфлікту сягає багаторічного протистояння навколо судової системи Польщі.
Після приходу до влади урядової коаліції Дональда Туска у 2023 році одним із її пріоритетів стало реформування судових інституцій, діяльність яких раніше критикували європейські органи.
Однак реалізація цих змін наштовхнулася на спротив політичної опозиції, а згодом і президента Кароля Навроцького.
Уряд наполягає, що відновлює законність і забезпечує реалізацію повноважень парламенту.
Президентський табір стверджує, що під приводом реформування судової системи відбувається незаконне усунення посадових осіб і втручання виконавчої влади в діяльність незалежного конституційного органу.
Ситуацію ускладнює те, що обидві сторони посилаються на Конституцію Польщі та принцип верховенства права.
Проте правова держава не може функціонувати лише на основі політичних заяв про законність. Кожне рішення повинно мати чітке правове обґрунтування та підлягати належному контролю.
ЧИ СПРАВДІ ЙДЕТЬСЯ ПРО ДЕРЖАВНИЙ ПЕРЕВОРОТ?
Представники опозиції використовують щодо нинішніх подій визначення zamach stanu, тобто державний переворот.
Це надзвичайно серйозне звинувачення, яке потребує окремої юридичної оцінки.
У польському кримінальному законодавстві злочини проти конституційного устрою держави мають конкретні правові ознаки. Самого факту гострої суперечки між президентом, урядом та судовими інституціями недостатньо для встановлення складу такого злочину.
Водночас відсутність доведеного державного перевороту не означає, що всі дії учасників конфлікту автоматично були законними.
Саме тому нинішні звернення до прокуратури та подальші юридичні процедури можуть мати особливе значення.
МІЖНАРОДНИЙ РЕЗОНАНС
Події у Варшаві вже привернули увагу європейських політиків та міжнародних медіа.
Європейська комісія наголошує на необхідності забезпечення функціонування Конституційного трибуналу відповідно до Конституції Польщі та правових стандартів Європейського Союзу.
Водночас окремі європейські праві політики критикують дії польського уряду.
У міжнародному інформаційному просторі також з’являються повідомлення про використання польської конституційної кризи російською пропагандою.
Для Москви внутрішні конфлікти між державними інституціями країн Європейського Союзу можуть бути зручним приводом для поширення повідомлень про нібито нестабільність європейських демократій.
Проте міжнародна реакція не замінює необхідності незалежного юридичного розгляду подій у самій Польщі.
3 ЛИСТОПАДА — НАСТУПНИЙ ВАЖЛИВИЙ ЕТАП
На вівторок, 3 листопада, заплановане Загальне зібрання суддів Конституційного трибуналу.
Суддя Анна Корвін-Пйотровська раніше повідомляла про намір провести це засідання, зокрема для розгляду організаційних і бюджетних питань.
Проте залишається відкритим питання участі суддів, які не визнають нинішнього порядку управління установою.
Саме тому найближчі дні можуть показати, чи вдасться відновити нормальне функціонування Трибуналу, чи конфлікт перейде до нового етапу протистояння.
ВИСНОВОК: КОЛИ КОНСТИТУЦІЯ СТАЄ ПРЕДМЕТОМ ПОЛІТИЧНОЇ БОРОТЬБИ
Події 2 листопада засвідчили, що конституційна криза в Польщі не вичерпалася після драматичних зіткнень минулого тижня.
Навпаки, протистояння набуває нових форм: від боротьби за фізичний доступ до будівлі Трибуналу — до заяв у прокуратуру, юридичних оскаржень та міжнародних політичних реакцій.
Найбільша небезпека полягає не лише в самому конфлікті між президентом і прем’єр-міністром, а й у можливій втраті суспільної довіри до державних інституцій.
Адже Конституційний трибунал повинен бути органом, який вирішує правові суперечки, а не установою, навколо якої ці суперечки переростають у протистояння поліції, демонстрантів і представників найвищої державної влади.
Нинішня ситуація порушує фундаментальне питання: як забезпечити верховенство права, якщо самі державні інституції не погоджуються щодо того, хто має повноваження застосовувати це право?
Польща сьогодні переживає не просто черговий політичний конфлікт. Вона проходить випробування здатності власної конституційної системи врегульовувати суперечки між найвищими органами влади без подальшої втрати довіри до держави.
І саме від законності та прозорості подальших рішень залежатиме, чи стане нинішня криза початком інституційного порозуміння, чи новим етапом тривалого протистояння.
«За Лаштунками» — аналітичний огляд подій станом на 2 листопада 2026 року, 16:20 за українським часом.
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини
