За рік мед в Україні подорожчав у середньому на 20-40%. Підняття цін експерти пов‘язують зі світовою кон’юнктурою, подорожчанням цукру, стрибком курсу валют і подорожчанням електрики.
На сьогоднішній день на українському ринку все ще продається торішній продукт — свіжий мед почне надходити в продаж у травні. І зараз багато торговці прагнуть розпродати залишки, які залишилися у них з 2016 року. Деколи, вони вдаються до не дуже чесним способів підтримки свіжості продукту і його товарного вигляду, кажуть експерти. Як розповів фахівець з медовому ринку Олексій Костецький, близько 50% всіх продажів пасічників припадає на мед з різнотрав‘я. Інший ринок займають продукти з акації, липи і гречки. Дуже невеликий відсоток відведено також дикому і ялинового меду — це найдорожчий продукт і його мало хто виробляє.
На сьогоднішній день, літрову банку (1,333 кг) меду можна придбати за такими цінами:
Акація — 250 грн/л;
Липа – 200 грн/л;
Різнотрав’я – 170-180 грн/л.
Найчастіше пасічники продають мед в «пластику», так як він дешевше. Але краще, все-таки, скляна тара. І якщо відразу брати 3 літри, то виходить заощадити близько 20%.
При цьому на невеликих пасіках поки ще можна знайти і більш прийнятні ціни.
«Мед подорожчав на 30%. Раніше продавав по 70 грн, а зараз вже по 100 грн за літр. З моїми обсягами (до 50 вуликів) і відсутністю товариств бджолярів можна претендувати лише на внутрішній ринок, а попит з-за зниження доходів українців знизився на 30-50%», — розповів власник еко-пасіки «Бджолине Царство» Єгор Буличов.
У той же час, підприємці, які можуть похвалитися великими обсягами виробництва, часто продають свій продукт перекупникам, а ті відправляють мед за кордон. Починаючи з 2014 р. лідером по споживанню українського меду став зовнішній ринок. «Ще в 2013 році частка меду, що йде на експорт, становила 30%, а вже в 2014 — 54,6%, в 2015 — 56,6%. За січень-жовтень 2016 було експортовано на 13,3 тис. тонн меду більше, ніж за аналогічний період минулого року», —розповіла експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Дарина Гриценко.Динаміка виробництва до 2013 р. була більш-менш стабільна — близько 70 тис. т в рік. Починаючи з 2014 р. обсяги викачування впали (мінус території Криму, окуповані території Донецька і Луганська) до 66,5 тис. т, а в 2015 р. — до 63,6 тис. т.
Так як більша частина українського меду йде на експорт, а основними споживачами є країни ЄС (їх частка, за даними УКАБ, в 2015 р. становила 71,2%), то на ціни впливає ситуація в Європі. А на внутрішніх цінниках позначаються обсяги виробництва і кількість виробників в Україні.
«Компанії, які працюють на експорт, хочуть купувати у бджолярів дешево і за гривні, а продавати за кордон за євро. І якщо мед вони беруть оптом на пасіках по 30 грн/кг, то продають вже за світовими цінами — 2,50-2,60 євро/кг», — розповів Олексій Костецький.
В цілому, за словами Дар‘ї Гриценко, загальним трендом ринку є все більша орієнтація на зовнішні ринки і, як наслідок, збільшення обсягів експорту на тлі стабільного виробництва. І найближчим часом можна буде спостерігати нарощування відвантажень до Європи, адже з урахуванням девальвації гривні експорт меду стає все більш вигідним.Але скуповують у пасічників мед не лише на експорт. Великі партії йдуть також компаніям-постачальникам торгових мереж. І часом, щоб здешевити продукт і продовжити термін його зберігання, вони розбавляють (підробляють) продукт.
Як розповів співкеруючий компанією BeeCool Олексій Дмитренко, недобросовісні продавці або просто змішують різні сорти меду, щоб той не кристалізувався, або ж розводять у воді цукор, сироп і крохмаль. Сурогат варять (карамелизируют), а потім змішують з натуральним медом.
«Найчастіше, звичайно, можна натрапити на фальсифікат у супермаркетах і магазинах. Рідше — на ринках і ярмарках. Краще всього купувати його безпосередньо у бджолярів на пасіках, перевіривши перед цим відповідні документи — найчастіше, це сертифікат Інституту бджільництва Прокоповича. Але буває, що у великих виробництв є і свої лабораторії», — зауважив у розмові з UBR.ua Олексій Костецький.
Наявність належних документів дуже важливо, так як іноді продажем неякісного меду грішать і самі пасічники.
«Деякі виробники використовують антибіотики для лікування бджіл, і ліки в результаті потрапляє в мед», — зауважила Дарина Гриценко.
На ринку є й інші проблеми: пасічники скаржаться на відсутність підтримки держави і погано розвинений ринок меду всередині країни.
«Весь світ бджільництва заробляє на запилення полів, у нас же цей ринок мертвий, немає ні бази, ні замовлень, ні тендерів. Немає пільгових кредитів, знижок на ліки, цукор для підгодівлі бджіл восени. Остання дуже витратна для бджолярів, а якщо її не проводити в серпні, у вересні бджолині сім’ї вже зруйнуються», — зазначив Єгор Буличов.
