Ми увійшли в переддефолтний період, що стане кінцем часу «економічного дива» Арсенія Яценюка і його Кабміну.
Виходячи з вчорашніх заяв Арсенія Яценюка та Наталії Яресько на зустрічі з представниками Американської торговельної палати і Європейської бізнес асоціації, вони вже практично закінчили заливати пожежу гасом, начебто кредитне джерело для нас вичерпалося. Хоча вони таке розпалили полум’я, що воно вже спалить все. Буде тепер чиста основа, на якій можна буде будувати все по-новому. Правда, реальний сектор економіки України від цього тільки сильно програє, оскільки йде величезна інфляція витрат. Як з цим боротися? Що ще придумають наша фінансово-економічна влада? Не знаю, вони у нас непередбачувані.
Натомість дії американців не важко передбачити. Так, американська інвестиційна компанія Goldman Sachs зазначила, що в наступному місяці Україна не зможе здійснити платіж за кредитом і оголосить дефолт. І тут же Яресько підтвердила вірогідність дефолту України в липні. Що далі? Достатньо однієї дії того ж Goldman Sachs, який може не тільки український, він світовий ринок може обрушити. Люди, злякавшись, побіжать в treasuries – боргові зобов’язання уряду США, долар виросте. Все чудово для Америки. А що ми спостерігаємо сьогодні? Саме це. І тепер варто задуматися: чи не вирішив хтось врятуватися поодинці?
Подібні заяви і дії нашої фінансової влади експерти вже давно чекали. Судіть самі, за станом на 31 травня 2015 р. державний і гарантований державою борг України становив 1,424 трильйона гривень, або 67,66 мільярда доларів США. І ми досі не бачимо в економіці країни хоч якихось позитивних результатів. Чому? Тому, що кредитними ресурсами управляють високо корумповані і наглухо бездарні відомства.
В рамках класичного економічного аналізу реформи у нас в країні, не розпочавшись, з тріском провалилися. Тому пішов процес зниження важливості України як партнера Західного блоку. Особливо європейці виявилися неготовими до такого високого рівня фінансових запитів українських чиновників і політиків. В ЄС, мабуть, вже зрозуміли, що той обсяг коштів, який знадобиться від Заходу на утримання української економіки і соціалки, буде для нього непідйомним. Плюс у ці літні дні керівництву Євросоюзу Греція не дає розслабитися.
І ось тепер ми вже точно знаємо, як «професійно» Кабмін Яценюка навчився реалізовувати різні програми. Як вони їх реалізовували, вибачте, якщо наш консолідований держборг, нарешті, зрівнявся з ВВП України. Тобто, скільки винні кредиторам, стільки вся країна в рік і виробляє. Про що це говорить? А про те, що ті методи, які були обрані міністрами Арсенія Яценюка, – неефективні. Хочете знати, які ж це методи? Дуже прості і стандартні – приватизація доходів і соціалізація витрат, іншими словами: рятуй банки, а не реальний сектор економіки.
Думаю, багато людей вже помітили: те, що кажуть Яценюк, Яресько, Абромавічус та ін., що вони роблять, і потім, якщо порівняти з тим, що відбувається через два-три, а іноді і через один місяць – все з точністю навпаки трапляється. Одразу виникає кілька питань, а вони взагалі в темі? Вони здатні якісь сильні і вірні рішення приймати? Компетенції вистачає? Як довго ще пересічним громадянам доведеться туго затягувати пояси? Взагалі влада розуміє, що це неминуче викличе в Україні чергові і більш жорсткі спроби переглянути соціальний контракт з владою, і серйозні соціальні потрясіння, результат яких зараз прорахувати просто неможливо? Тому, пора згортати піар, він вже не спрацьовує.
В цей же час все жорсткіше і різкіше стали звучати заяви голови Одеської ОДА Саакашвілі, він ніби нам забиває один цвях за іншим: мовляв, соціальне замовлення, за зразком Грузії 2004 року в Україні ще не дозріло. Правда, судячи з ситуації останніх 1,5 років, ми рухаємося до нього прискореними темпами. Можливо, в цьому відношенні досвід Грузії – з його помилками і перемогами – нам буде дуже важливий. І хоча його не можна прямо і безпосередньо перенести на українські реалії, особливо в Одесі, але як будь-яке «тренування на кішках» він безцінний.
Отже, ми увійшли в переддефолтний період, що стане кінцем часу «економічного дива» Арсенія Яценюка і його Кабміну, «балабольство» закінчилося. Як можна всіх рятувати? Це нереально, доведеться кимось жертвувати. Ким? До того ж на українському фінансовому ринку залишилося продавати тільки одне – «світле майбутнє». Але ми до цих пір чудово пам’ятаємо, що український народ «ангажував» президента і прем’єр-міністра виключно для двох цілей: перша – досягнення миру на сході України, і друга – підйом української економіки.
Джерело: 112
