Призначення нового губернатора Івано-Франківщини стало головною подією минулого тижня на Прикарпатті. Нагадаємо, 8 листопада Президент України Віктор Янукович своїми указами №№ 623/2013 та 624/2013 увільнив від виконання обов’язків голови Івано-Франківської ОДА Михайла Вишиванюка і призначив на цю посаду лідера обласної організації Партії регіонів Василя Чуднова.
«Мабуть, в даному випадку не варто мені забирати ваш час, щоб переказувати життєвий шлях Василя Михайловича. Він невід’ємна частина вашого регіону. Я думаю, ви всі його добре знаєте», – зазначив, представляючи в п’ятницю нового очільника області Віце-прем’єр-міністр України Костянтин Грищенко. А вже у вівторок новий голова ОДА вийшов до преси. Поспілкуватись з новопризначеним губернатором вдалося і кореспонденту «ЗЛ».
Отже, Василю Михайловичу, не страшно було приймати таку відповідальну посаду у такий складний для країни і Прикарпаття зокрема час?
Несподівано – дуже несподівано для мене було це призначення. Воно було, знаєте, таке, яке не давало можливості на довгі роздуми, але разом з тим деякий час я мав можливість осмислити те, що мені запропонував Президент, і або погодитись, або відмовитись. Звісно ж, було непросто дати згоду. Причин було декілька. Перша, найважливіша – це, звичайно, та ситуація, яка склалася і в державі, і в світі, і, зокрема, в області. Ми живемо в дуже непростий історичний час. Не буду говорити банальні речі – ви їх розумієте не гірше від мене. Друге, (звісно, я би був нещирим, якби про це не сказав) дуже непросто іти на заміну такій потужній людині, як Михайло Васильович Вишиванюк. Звичайно, йому було простіше приходити. Пам’ятаєте, як він тоді сказав: «за той час, що мене тут не було, я повернувся»? Йому було простіше – мені набагато-набагато тяжче. І тому, приймаючи це рішення, я дуже-дуже вагався, але разом з тим розумів, що завжди у житті кожної людини чи то Бог, чи проведіння, а чи доля дає якийсь шанс. І той шанс один. І або ти його використаєш, приймеш, пройдеш цей непростий такий шлях, або ні. Але це є можливість самореалізуватись – довести в першу чергу собі і оточенню, що ти недаремно, напевно, їв хліб в цьому житті.
І тому я дав згоду – і сьогодні очолюю обласну державну адміністрацію Івано-Франківської області.
На Прикарпатті ви людина – не нова: знаєте проблеми регіону і тутешніх людей. Які, на вашу думку, проблеми області потребують першочергового вирішення і що плануєте для цього робити?
Знаєте, я би свої плани розділив на дві частини: є стратегічна мета і є ті рішення, які треба приймати негайно.
Що стосується стратегії, то можете з мене сміятись, можете іронізувати – як хочете, – але я зараз активно долучусь до розробки стратегії розвитку Івано-Франківської області до 2020 року з тим, щоб у 2020-му році наша область забула, що таке трансферти, що таке дотації. Ми маємо усі реальні можливості стати самодостатнім і самоокупним регіоном і 2020 рік – максимум – повинен нам це доказати і принести. Оце є моя стратегічна мета – зробити Івано-Франківщину самодостатнім і самоокупним регіоном.
Для цього, звісно, є певна тактика. Намічено певні рішення, які слід приймати негайно.
Може повторюсь, але скажу, що я не прийшов на цю посаду ні з Харківщини, ні з Криму, ні з Києва. Я прийшов – тут, через дорогу, зовсім недалеко був мій офіс, де розміщається обласна організація Партії регіонів і я досить непогано знаю цю область – знаю її проблеми, знаю ці настрої людей – те, що власне людей дуже-дуже непокоїть. І це, повірте, не тільки розбиті дороги. Це не тільки недобудовані мости чи школи, чи холодні клуби. Це в першу чергу те, що принижує честь і гідність простих звичайних гуцулів, покутян, лемків, бойків – одним словом наших прикарпатців. І перше, до чого я докладу всі свої зусилля – всі ті важелі впливу, які мені дані Законом, – це буде те, що ми зробимо нашу область безпечною – областю, де не будуть розуміти, що таке відкати, що таке побори, що таке хабарництво. Я ці речі ненавиджу. Правду щиру вам кажу: страшенно ненавиджу, бо я теж живу в цьому краї. Ми всі діти однієї епохи. Я теж через це пройшов. І це неправильно, і це недобре. Ми – Івано-Франківщина. Я дуже люблю свій край. Повірте, що я мав можливість жити і в Молдавії, і в Росії, і в Києві. Я не проміняв ні своє рідне село, ні Прикарпаття. Я хочу тут жити, щоб мої онуки тут жили, але життя це має бути комфортним. В першу чергу воно не має принижувати честь і гідність. Оце перші мої кроки, які я буду робити.
Через що я сказав, що я не прийшов з іншого регіону, бо завдяки вам мене почують багато-багато людей, які власне і відповідальні за ті вчинки і які, більше того, роблять ці вчинки. Користуючись нагодою, я б хотів звернутись до всіх, хто так чи інакше має якісь владні чи будь-які інші можливості: забудьте, що таке безкарність! Забудьте! Ні один дзвінок з найвищих кабінетів, ні один самий грубий конверт не спасе хабарника від покарання. І, повірте, слово вам даю – отут дивлюсь вам в очі: немає значення, до якої політичної сили він буде відноситись, немає жодного значення, чий він буде родич – перед Законом усі будуть рівні і можливості у всіх людей в цьому краї теж повинні бути рівні: заробляти свій кусок хліба, дихати цим чудовим чистим повітрям і безпечно ходити по наших вулицях.
Друге – нас жде непроста зима – дуже непроста. Ото, що прогнозують синоптики: потужні снігопади, міцні морози, – нам треба до цього бути готовим. Вчора я мав коротку зустріч з новим керівником служби автомобільних доріг – там у мене теж є питання, які я буду задавати трошки пізніше – щодо підготовки до зими наших доріг, бо вважаю своїм обов’язком, щоб ми цю зиму не мали жодних колапсів на дорогах. Дальше ми розберемося з нашими комунальниками – як підготовлені наші міста до зими. Вважаю своїм обов’язком забезпечити нормальні умови для того щоб ми пережили цю зиму.
Дороги. Звичайно, я не чарівник. Я думаю, що ви це всі прекрасно розумієте, і за кілька цих буквально днів чи тижнів, які лишилися до морозів, до зими, я нічого кардинально не зроблю: ні по ремонту доріг, ні по закінченню будівництва інших соціальних будь-яких об’єктів. Трошечки розібрався у ситуації – що встиг – один день був на роботі – сьогодні другий день. Але те, що я розібрався, – ситуація, скажемо, непроста – дуже непроста. Тому на другий тиждень відбуваю до столиці: все ж таки сподіваюсь на розуміння мене керівництвом Уряду, а разом з тим ще і використаю усі свої людські можливості – завжди людський фактор – де би це не було, в якій би країні не було – людський фактор завжди мав серйозний вплив на ту чи іншу ситуацію.
Користуючись тим, що голова бюджетного комітету Євгеній Міллер – це мій дуже-дуже близький товариш і друг, ряд міністрів, з якими ми теж пройшли такий життєвий шлях ще до того, як вони стали міністрами. Сподіваюсь на їх розуміння, на їх допомогу і хочу, щоб ми не втратили наступний рік.
Зараз відповідні служби готують мені відповідні листи для того, щоб вчасно внести зміни у проект бюджету 2014 року. Скажу вам, що це суттєві зміни – дуже суттєві. Я думаю, що область це відчує, і сподіваюсь, що 2014 рік, не дивлячись ні на які економічні кризи, буде дуже продуктивний в плані соціально-економічного розвитку, будівництва у нашій області.
Звісно, щоб то, що я сказав, – в 2020 році мати бездотаційний регіон, необхідні для цього умови. І ці умови будуть складатися буквально з тих пунктів, які я перерахував. Я думаю, що ми разом – тут є достатньо чесних професійних людей, з якими ми зробимо нашу область інвестиційно привабливою для інвесторів з будь-якого куточка світу. І в 2020 році жодна молода людина не повинна виїхати у пошуках куска хліба чи в близьке, чи в далеке зарубіжжя. Ми всі повинні знайти свій кусочок хліба на рідній землі, біля своєї домівки. Наші сім’ї не повинні страждати від того, що хтось – батько чи мати – змушені скитатись по світах.
Ваш прихід на посаду багато хто пов’язує з суттєвими кадровими змінами в органах виконавчої влади як на обласному, так і на районному рівнях. Наскільки радикальними будуть такі зміни?
Я ніколи не був кровожерливим, тим більше розуміючи, що таке людські долі, бо ж посада – це в першу чергу людські долі. І ніколи не забуду 2005 рік – я тоді сидів у цьому залі – тоді першою командою, яку віддав новопризначений губернатор, було «пишіть усі заяви». Ніколи такого не буде більше, я сподіваюсь, у нашій області.
Скажу так: першим заступником буде Ігор Теодорович Зварич. Чому? Думаю, що ніхто з вас не має сумнівів у його професійності. Це надзвичайно досвідчена людина, професійна людина, людина з відповідними освітами і знаннями, досвідом. Окрім того, з Ігорем Теодоровичем мене пов’язує дуже багато і особистих відносин – я вважаю, що це мій старший наставник і теж доклався до мого життєвого шляху. Окрім того, ми члени однієї команди Віктора Федоровича Януковича і ми в цій команді не з 2011, не з 2012 року. Ми прийшли в цю команду – Ігор Теодорович трошки раніше, я трошки пізніше – в той час, коли перебування у Партії регіонів не давало жодних преференцій від цього. Тоді необхідно було навпаки мати якусь життєву позицію. З Ігорем Теодоровичем ми пройшли всі ці роки – жодного разу ми не підвели один одного. Завжди дивилися рівно в очі. Я абсолютно довіряю пану Зваричу: його досвіду і його професіоналізму і тим більше його моральним і іншим якостям. Я не знаю, чи буде правильно, якщо я озвучу прізвища інших заступників по одній простій причині: вони не пройшли погодження і немає підстав щось казати – назвати ці прізвища. Звичайно, що Президент і Прем’єр-міністр однозначно дали мені можливість сформувати команду – сказали, що всі мої пропозиції будуть підтримані, але я просто вас прошу: дайте буквально кілька днів і ви ці прізвища почуєте.
Звичайно, що нема ангелів. Ангели літають там, на небесах – ще раз кажу. Це непросте життя і по-різному можна оцінювати той чи інший вчинок. Але по великому рахунку це чесні, порядні, професійні люди, бо я казав, що для мене є три критерії: професіоналізм, порядність і чуйність. Може це для когось буде несподіванкою, але, знаєте, я переконаний, що підлий цинічний чиновник наробить більше біди, ніж непрофесійний. І от всі ці люди – вони відповідають цим критеріям.
Щодо районів. Теж тут не буде якоїсь, знаєте, чехарди з кадрами. Сьогодні я мав зустріч з керівниками Косівського району, з керівником Тисменицького району, з керівником Галицького району і Городенківського району, де найближчим часом теж відбудуться зміни в керівництві. Все решта залишається без змін.
Чи плануєте якісь організаційні зміни у структурі облдержадміністрації? Якщо так, то які?
Одне з перших розпоряджень, яке я підписав, стосується створення нового департаменту. Це департамент інвестицій, євроінтеграції, туризму тощо. Його буде створено замість управління інвестицій і євроінтеграції та управління економічних реформ. Управління економічних реформ взагалі ліквідується. Натомість відділу туризму я відновлюю статус управління і об’єдную це в один департамент. Сьогодні для мене туризм – це є стратегічний напрямок у розвитку нашої інфраструктури, а залучення інвестицій в область, створення нових робочих місць – це стратегічне завдання любої влади, яка би вона не була.
Ще раз повторюся, що я в цій області народився, виріс і провів все своє свідоме життя і до політичної кар’єри, і під час політичної кар’єри. Якщо зайти в обласну раду без камер, то повірте, що там, як мінімум 9/10 від тієї чисельності – то як не близькі добрі мої друзі, то дуже-дуже добрі знайомі – так скажемо. І у нас багато спільних поглядів на те, як має розвиватись наша область, що тут треба робити.
Звичайно, що є надмірна політизація нашого краю. У нас дуже багато партій, і коли з’являються камери чи журналісти з диктофонами, тоді уже говорять, скажімо, не об’єктивні речі, а уже те, що записано у статутах чи програмах політичних партій. Але я вже мав зустріч з декількома лідерами політичних партій, де ми досягли не те, що домовленості, а обговорили деякі питання, які б могли стати на заваді нашій спільній роботі. І повірте, що я не бачу там ніяких причин для того, щоб не було співпраці.
Найближчим часом у мене заплановано (я навіть переговорив з головою обласної ради: чи не буде він заперечувати – все ж таки це його як би вотчина), щоб я зустрівся з усіма фракціями обласної ради і з їх лідерами. Я дуже компромісна людина. Дуже, якщо це розумні компроміси. Жодного разу у своєму житті я не відвернувся від діалогу, який мені пропонували чи я пропоную і я хочу співпраці з усіма – буквально з усіма, бо ми живемо в одній країні – ми живемо в одному краї і нам нічого ділити!
Розмовляв: Сергій Білий
