Якось усе це неправильно. Українська армія на Сході вичищає міста від терористів, а біженців стає більше.
Як поінформували з Закарпатського регіонального штабу з питань соціального забезпечення громадян України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, станом на 8 липня на території Закарпатської області зареєстровано 569 громадян. Усім громадянам, що звернулися до регіонального штабу, надано тимчасове житло, переважно за рахунок благодійних та волонтерських організацій.
Дивно, що біженці не поспішають десь влаштуватися на роботу. За даними обласного центру зайнятості з усього загалу переміщених осіб лише 24 виявили бажання стати на облік до центрів зайнятості, а працевлаштувалися… 2 людей.
І ще. На тимчасовий облік у військовий комісаріат із біженців не став жоден громадянин призовного віку. При цьому наші закарпатські хлопці на Сході віддають свої життя.
Але ще більше обурюють випадки хамського ставлення біженців до закарпатців. Непоодинокими є повідомлення про грубість переселенців, які вважають закарпатців «лохами». А нещодавно преса повідомляла про те, як хулігани з явно «східняцьким» акцентом побили ужгородського художника.
У свою чергу журналіст Віталій Глагола на своїй сторінці у Facebook написав таке: «Про біженців. У Ужгороді їх близько 300. Вже дійшло до того, що приходять в управління освіти міста скандалити з вимогою відкрити в місті нову російськомовну школу, бо в школу № 3 їх дітей вже не приймають через брак місця».
А тепер просто уявіть собі, що хтось із закарпатців опинився на Сході України і вимагає відкрити українську (угорську, словацьку, румунську) школу. Важко…
Закарпатці дійсно щиро готові допомагати біженцям, які втекли до нас від лихої війни. І допомагають. Бо більшість біженців дійсно потребують допомоги. Однак як боротися з тими, хто користується добротою закарпатців? З цього приводу Закарпатська патріотично-виховна організація «Кротон» розповсюдила заяву під адекватним заголовком «Пусти свиню під стіл…»:
«Дорогі закарпатці!
Через бойові дії в Україні до нашої області приїхали вже майже 600 біженців. Закарпатці завжди були терплячими і толерантними, а також готовими допомогти тим, хто потрапив у біду. Але нам, закарпатцям, прикро, коли хтось використовує нашу доброту.
Останнім часом дедалі більше новин надходить про те, що біженці в Закарпатті поводяться відверто агресивно щодо нашого місцевого населення. Преса повідомляла про побиття біженцями ужгородського художника. Журналісти також повідомляють про вимоги, які ставлять біженці до нашої влади, вимагаючи привілеїв. При цьому, за даними прес-служби Закарпатської ОДА, лише 24 біженці стали на облік у центр зайнятості, тобто шукають роботу.
У той час, коли наші закарпатські хлопці гинуть на чужій війні на Сході України, здорові мужчини зі Сходу байдикують у Закарпатті і поводяться хамськи.
У своїй історії від 1946 року, коли Закарпаття було незаконно анексоване сталінським СРСР, ми вже пережили масові репресії проти місцевого населення і велике переселення в нашу область людей зі всього СРСР. Але йшов час і рани загоювалися, а переселенці здебільшого асимілювалися і пристосовувалися до наших звичаїв, поведінки та культури. Ми сподіваємося, що і нинішнє переселення в Закарпаття людей зі Сходу України не матиме для нас суттєвого погіршення в соціально-суспільних стосунках. Однак хочемо застерегти переселенців, що закарпатці не будуть терпіти хамства до себе. Ми горді люди і вимагаємо поважного до себе ставлення. Звертаємося до переселенців: приструніть свою ментальність і поважайте людей, які прийняли вас і намагаються допомогти.
Закликаємо також нашу владу більш прискіпливо вивчати інформацію про людей, які оселяються в Закарпатті через бойові дії на Сході України, а також з’ясовувати, чи дійсно регіон, із якого прибувають біженці, є в зоні проведення АТО.
Ми закарпатці і гордимося цим!»
І дійсно, постає питання: чи контролює наша влада біженців? Що це за люди? Звідки вони? Чи не висить за ними кримінал? Які в них наміри?
За матеріалами Ukr-News
