Сьогодні, 27 вересня, на 92 році життя та 26 році священичого служіння упокоївся в Бозі багатолітній професор Івано-Франківської духовної семінарії, Теологічного інституту, Івано-Франківської медичної академії митрофорний протоієрей Іван Козовик.
Про це повідомляє пресслужба Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.
Іван Козовик народився 12 лютого 1928, с. Данилівці, тепер Зборівського району Тернопільської області. 1941 року вступив до ювенату отців Редемптористів, закінчивши курс навчання у 1944 році вступив до новіціяту Чину Найсвятішого Ізбавителя.
У 1957 році закінчив факультет класичної філології Львівського університету ім. І. Франка. Від 1957 року – викладач Івано-Франківської медінституту, 1971-1978 викладач, завідуючий кафедрою латинської мови, 1978-1994 завідуючий курсу латинської мови при кафедрі іноземних мов, доцент.
Від 1994 – один із засновників і перших професорів Івано-Франківського Теологічно-Катехитичного Духовного Інституту, від 1995 – віцеректор, а відтак – декан філософського і богословського факультету Івано-Франківської Теологічної Академії (нині – Академія Івана Золотоустого).
Варто зазначити, що саме за підручником, складеним Іваном Якимовичем Козовиком, студенти вивчали латину у медичних ВУЗах СРСР, згодом за новим підручником цю древню мову вивчали семінаристи, як і ряд інших філософських дисциплін із впорядкованих і перекладених цим вченим мужем літературних праць не тільки із мови древніх римлян, а й із “греки”, французької та польської.
Через легендарні принциповість і непідкупність Івана Козовика студенти обох ВУЗів, де він викладав, казали, що абітурієнт може себе назвати справжнім студентом тільки після першого іспиту у Козовика, а здавши усі іспити з його дисциплін, студенти могли із певністю заявляти, що диплом у них вже майже у кишені, не зважаючи на те, що ці дисципліни вони проходили на перших курсах…
Варто зазначити, що Іван Козовик був серед засновників осередку Товариства української мови в медінституті. Після виходу УГКЦ з підпілля очолив Спілку християнського відродження.
13 серпня 1994 відбулися його ієрейські свячення, які довершив єпископ-ординарій Івано-франківської єпархії УГКЦ світлої пам’яті Владика Софрон Дмитерко.
Доки мав сили о. Іван Козовик щоденно відправляв ранкову Службу Божу в катедральному соборі Воскресіння Христового. Часто виступав в радіопередачах на богословську тематику, плідно працював як науковець.
В його творчому доробку понад 50 праць на науково-методичну, філологічну, історичну, релігійну та філософську тематику. Автор і співавтор 3-х підручників латинської мови для мед. інститутів і медичного училища, підручників для студентів-богословів «Онтологія», «Космологія», «Історія філософії» і «Антропологія», перекладу з пол. мови книги Папи Івана Павла II «Дар і Таїнство», низки статей з античної літератури, краєзнавства і релігієзнавства. Виконав титанічну працю при виданні «Катехизму Католицької Церкви» укр. мовою, що підтверджує його високе реноме одного з найкращих в Україні знавців класичної латини і греки.
Серед визначних праць також слід виділити: «Словник античної міфології»; «Історія філософії»; «Екзорцизм: міф чи реальність?»; «Чи людина має душу? Яка вона?»; «Екзорцизм: міф чи реальність? – Вид. 2-ге, випр. і доп.».
За свою невтомну та сумлінну працю був нагороджений найвищими церковними нагородою – митрою, а також двома золотими хрестами з прикрасами.
Редакція “ЗЛ” висловлює своє щире співчуття рідним та близьким о. Івана Козовика.
