За інформацією члена правління ГО «Меморіал» Василя Тимківа, цього року постало питання капремонту в одному з класів Івано-Франківської ЗОШ №5, що в самісінькім центрі міста Причина – там були проблеми з підлогою…
«Батьки захотіли поміняти підлогу, – розповідає Тимків. – Приміщення школи – колишнє приміщення тюрми НКВД. А під тим класом якраз засипані підвали. Тобто скрізь є підвали, а під цим приміщенням засипані. Тож, вони звернулися до нас, щоб ми були присутні при демонтажу підлоги. І як тільки зняли підлогу, там виявилися… людські останки, військові шеврони з тризубцями, які належали українським націоналістичним організаціям і печатку органів НКВД».
Як каже представник «Меморіалу», дирекція школи впирається, щоб вони продовжували роботи. Каже, що треба готувати клас до навчання. «А ми зробили пробні шурфи і знову знайшли органічні останки, – додає Василь Тимків. – Не розумію, як там можуть навчатися діти».
Він підсумовує, що крім цього є ще цілий ряд питань по п’ятій школі… Наприклад, під пам’ятником знанням (поруч із ЗОШ №5) якось там теж виявили кістки, але цю тему швидко закрили. Та й спортивний зал, – каже, – побудований на тюремному кладовищі.
Для багатьох мешканців міста не є секретом, що подібні катівні знаходилися також й на території сусідньої зі згаданою школою ЗОШ №7, де частина підвальних сховищ є замурованою з кінця 40-х рр. ХХ сторіччя, а також у дворі будинку, де знаходиться сьогодні редакція газети Івано-Франківської обласної ради «Галичина». І попри те, що в Україні відбулася чергова революція, відповіддю на запитання: чому з цього приводу нічого не робиться, є одна аксіома: бюрократія при всіх формах влади залишається бюрократією, так само як і звичайна людська байдужість, не залежно в якого кольору вишивану сорочку вона зодягнута…
Отож, доречним постає інше запитання: яка доцільність перебування на своїх посадах сучасних бюрократів, що ціною чужої невинної крові, пролитої на Майдані, сьогодні корумпованою примхою долі опинилися у владних кріслах, якщо вони намагаються чинити перепони у такій святій справі – віднайти і перепоховати останки наших дідів, наших героїв?
Тарас Боднар
