Фоторепортажі

Волонтер Мирослав Гай про схід України

«Є ще землі в зоні АТО, де не ступала нога волонтера. І сьогодні ми вперше висадилися в тих диких краях.
Зустріла нас третя батарея 128-мої ужгородської гірсько-піхотної бригади.

Ми виявилися першими людьми в штатському, які змогли до них добратися. Хлопці в тристоронньому оточенні з вузьким виходом на велику землю. Здивуванню їх не було меж. Коли майору доповіли, що прибули волонтери, то він навіть не відразу зрозумів, що йому доповіли, так дивно це для нього прозвучало.

Ми одразу взялися за справу. Провіант, теплі речі, термобілизна, солодке, теплі балаклави, шкарпетки і гігієнка – все це було вивантажено і передано ошелешеним аборигенам.

Далі відбулося знайомство з приголомшливими людьми. Боги війни – артилерія. Третя батарея воює на межі добра і зла. Живуть в основному в техніці і це при таких морозах. Бойове чергування несеться цілодобово, під обстрілами Градів. Осколки з яких ми відобразили.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Хлопці забезпечують вогневу підтримку всім підрозділам в радіусі. Ми бачили їх в дії. Злагоджені, чіткі, високопрофесійні. І це при тому, що одна з самоходок… «Стелла», пам’ятник в прямому сенсі цього слова – знята з постаменту в їх частини.

Атмосфера серед хлопців, незважаючи на важкі умови, прекрасна. Ми зустріли відважних, усміхнених чоловіків, готових боротися і перемагати», – розповів волонтер.

 

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності

Exit mobile version