В Україні, на жаль, багато політиків, які симпатизують Росії. Можливо ситуацію можуть змінити нові політичні еліти. Але за фактом, за 30 років ми практично не зрушили з місця. Все залежатиме від такого поняття, як «Українська нація». Єдність українців дозволить нам не бути сателітами Росії. Лише тоді ми станемо повноцінними членами європейської сім’ї.
При цьому багато залежатиме від політичної волі керівництва країни. Наведу приклад сусідньої Польщі. Свого часу у цій країні була аналогічна українській ситуація щодо вступу до НАТО. Лише 60 % населення підтримувало цей зовнішньополітичний курс держави. Але там була чітка політична воля президента країни. До речі, ВВП Польщі 1999 року, коли вона вступила до НАТО, становив 169,7 млрд. доларів, 2018 року — 586 млрд. доларів.
Крім того, додам, що якщо будуть чіткі кроки з боку правлячої української еліти щодо вступу до НАТО та ЄС, то Москва ніяк не зможе натиснути на нас. Стосовно Росії Україна має застосовувати стратегію «ведмідь у ополонці»: якщо звір упав у ополонку, потрібно не витягувати його звідти, а обережно підчепити багром, бо на нав’язливу допомогу він відповість ударом лап.
У свою чергу розширення НАТО означає розширення зони стабільності в Європі. Своєю агресією в Україні Росія фактично завершила процес розширення Альянсу, надавши йому військового характеру.
10 вересня поточного року на на саміті YES Brainstorming в Києві президент України Зеленський зазначив, що Україна готова до вступу до НАТО « нашою армією, рівнем наших фахівців, реформ, які ми проводимо».
На думку Зеленського, якщо наші європейські партнери хочуть, щоб ЄС залишився потужним, а НАТО залишився суб’єктом – то така країна, як Україна, має бути в цих союзах.
В Україні, за прикладом США, слово президента має стати обов’язковою політичною програмою.
Тобто якщо буде політична воля президента Зеленського, то 10 років – це навіть багато для того, щоб Україна інтегрувалася до Європи.
