ТАКІ ДА…?
В Івано-Франківську подейкують, що той самий забудовник, що нещодавно звів на розі вулиць Новгородської та Бельведерської «архітектурне жахіття», тим самим затуливши поле огляду для водіїв та ще забувши при цьому залишити трішки проходу для пішоходів, має нині намір стати «меценатом».
Так поруч новозведеного «архітектурного монстра» знесли старий польський одноповерховий будинок. Міська інтелігенція вдарила на сполох, що це той самий забудовник має намір поруч першого «монстра» звести ще одну потвору, яка остаточно закриє панорамний вид на старовинний станіславівський бастіон…
І раптом, як манна небесна, на голови пересічних франківчан звалюється інформація, що забудовник на місці знесеного польського будинку хоче поставити пам’ятник одному з найвпливовіших фінансистів світу. А саме раднику кількох президентів США, голові Федеральної Резервної Системи, а також послу цієї держави у Західній Німеччині Артурові Бернсу, сину відомих Натана Кеслера (Беренцвайґа) та Сари Юран, який 1907 року родився саме у Станіславові.
Відомо, що дитинство «генія гендлю» пройшло у будинку № 5 по площі Ринок поруч міської Ратуші. Отож виникає логічне запитання, а шо такі на величезній площі біля Ратуші для невеличкого пам’ятника (за задумом Бернс має сидіти на лавочці, одна рука спирається на палицю, поряд на лавці лежить циліндр), що під нього необхідно було зносити аж цілий будинок перед фортечним муром?
Іван Луйко
