В Україні 2019 рік запам’ятається цілою низкою антирекордів: пікові виплати за держборгом, максимальний дефіцит Пенсійного фонду, високі ризики через “умовні зобов’язання”, плани доходу від приватизації і роботи НБУ.
У 2019 році кожен українець своїми податками заплатить на обслуговування і погашення зовнішнього боргу 9,9 тис. грн. Це рекордна виплата за останні кілька років. При цьому “пікове” навантаження триватиме до 2021 року.
Якби замість боргу витратити зазначені гроші на пенсії, їхній розмір можна було б збільшити більше ніж вдвічі! Так, 417,4 млрд грн Мінфін передбачив на держборг. Це близько 40% всієї дохідної частини бюджету або 13,7 млн середніх пенсій на весь рік.
Причому цілком можливо, що платити доведеться більше. В усякому разі, так вважає керівник приватного інвестиційного фонду на фондовому ринку США Володимир Компанієць. Фінансист опублікував підтвердження помилкових розрахунків Кабміну. Так, ще наприкінці 2015-го Україна реструктуризувала зовнішній борг. Тобто старий борг перерахували, частина (близько 20-25%) перевели в “умовні зобов’язання” (VRI). Ці гроші треба виплачувати лише за певних умов.
Умови — темпи зростання номінального ВВП. У своїх розрахунках Мінфін припускав, що платити за випущеними зобов’язаннями не доведеться, бо реальне зростання ВВП буде нижче за 3%. При цьому Компанієць зазначає, що в угодах йдеться про номінальний ВВП, який у 2019-му зросте більш ніж на 3%. Таким чином, боргове навантаження може виявитися навіть вищим за очікуване.
До речі, утримання Верховної Ради на рік коштує українцям 754 тис. середніх місячних пенсій. Так, на апарат головного законодавчого органу у 2019-му витратять 1,9 млрд грн. Інститут пам’яті — майже 49 тис. Середніх пенсій (або 127,2 млн грн). За вибори президента доведеться віддати 75,4 тис. Середніх пенсій (2,3 млрд грн), а на оплату комунальних послуг Генеральної прокуратури — 62,4 тис. пенсій.
Збільшення дефіциту Пенсійного фонду
На латання “дірки” в Пенсійному фонді у 2019 році Україна витратить 167,5 млрд грн (близько 4 тис. грн з кожного українця). Це також черговий антирекорд. На обслуговування всього Пенсійного фонду витрачають всього лише близько 1% загального бюджету. Економити нема на чому. Єдина можливість — збільшувати доходи. Причин для “поганої” ситуації в ПФУ кілька: високий рівень зарплат у конвертах, погана демографічна ситуація, низькі зарплати.
Навіть якщо виключити всі витрати, зокрема і зарплати працівників Пенсійного фонду, на високу виплату можна сподіватися. Якби всі пенсіонери за віком отримували за таких умов однакові виплати, щомісячний розмір склав би всього лише 2,8 тис. грн.
Як видно на графіку, ще в минулому році дефіцит становив 150 млрд грн, а у 2017-му — 139 млрд. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман після проведення пенсійної реформи заявляв, що дефіцит можна повністю ліквідувати за 7 років.
У Міністерстві соціальної політики заспокоюють: це всього лише “брудний дефіцит”. Тобто до нього входять не тільки пораховані за формулою пенсії, але і всі надбавки, “дотяжки” і “особливі права”.
Головні ризики: приватизація і НБУ
У бюджеті України на 2019 рік заклали дохід від приватизації у розмірі 17,1 млрд грн. Великим питанням залишається: чи вдасться напередодні виборів виконати зазначений план. І, як засвідчує практика минулих років, дохід може дуже легко перетворитися на “дірку”.
Так, у 2018 році надходження від приватизації склали всього лише 1,4% плану. А враховуючи, що дохід вже був передбачений при розрахунку витрат, така “дірка” призвела до невиконання головного фінансового документа країни.
Також свої ризики є і в планах з надходжень від НБУ. У 2018-му Нацбанк виконав завдання всього на 88,4%. Національний банк видає кредити фінансовим установам, отримує відсотки з цінних паперів. Зароблені кошти регулятор переводить до бюджету. На 2019-й запланований дохід від НБУ в розмірі 47,6 млрд грн. І якщо план виконають з таким самим успіхом, як і в минулому році, доведеться додатково шукати близько 5 млрд грн.
