Віцепрезидентка США Камала Гарріс і прем’єр Британії Ріші Сунак охарактеризували російське вторгнення в Україну як глобальну війну.
Політики обговорили, як пришвидчити спільні міжнародні зусилля щодо військово-технічної підтримки України. На думку політиків, подібні узгоджені дії дозволять Україні перемогти у війні та забезпечити справедливий мир.
Консолідована позиція ключових партнерів України була чіткою відповіддю на погрози російського диктатора володимира путіна на адресу України та Заходу.
Нагадаю, коментуючи постачання нашій країні німецьких танків Leopard, путін заявив, що цим Захід нібито загрожує російській федерації. І пообіцяв, що росіянам “є чим відповісти”. Натякаючи, схоже, на ядерну зброю.
Подібні путінські заяви – це істерика. Такі періодично робить експрезидент рф медведєв. Зокрема, говорячи про можливість ядерного сценарію у разі програшу росії у цій війні. Все це – елементи військово-політичного шантажу.
Якщо раніше подібні заяви лунали з боку пєскова, медведєва, володина та інших другорядних персонажів, які мало впливають на внутрішньополітичний простір рф, то тепер як перша скрипка все частіше виступає сам диктатор путін.
Чи налякав він когось цим? Поміркуймо, спираючись на висловлювання представників Заходу.
Наприкінці січня голова військового комітету Альянсу адмірал Роб Бауер заявив, що НАТО фактично готове до прямої конфронтації з росією.
Знакова заява з огляду на те, що ще недавно НАТО і політичне керівництво країн ЄС застерігали українську сторону щодо можливої реалізації планів звільнення Криму військовим шляхом. Зараз – оцінки протилежні. Нам, схоже, дають “зелене світло” щодо Криму.
Говорять самі за себе й танкові рішення. Мовиться про танки Leopard 2 від Німеччини, американські M1 Abrams та британські Challenger 2.
Берлін вже заявив, що планує дозволити передачу десятків танків Leopard 1 з промислових складів.
Раніше ФРН мала досить стриману позицію з приводу поставок танків Україні – і сама не хотіла, і іншим не давала надавати нам ті ж Leopard, що стоять на озброєнні інших країн. Але після небажання Кремля припинити війну, після чергових ядерних пугалок – бачимо кардинальну зміну позиції німецького керівництва.
І не лише його.
США заявили, що дадуть нам далекобійні боєприпаси з комбінованою (інерційною, супутниковою та напівактивною лазерною) системою наведення.
Прем’єр-міністр Британії Ріші Сунак виступив за створення для України розширених можливостей натівського стандарту, які мають дати їй захист до того, як вона стане членом Альянсу. Зокрема, Сунак наголосив на необхідності для союзників думати про зміцнення довгострокової оборони України.
Всі ці заяви, а також дії – це відповідь на російську ескалацію, погрози, російські істерики. Зокрема нинішню – у виконанні путіна.
Ми бачимо консолідовану позицію топових країн Заходу. Адекватна, дзеркальна відповідь на погрози з боку росії, зокрема, ядерні, на що вона навряд чи піде. Тому що про неприпустимість навіть просто ядерної риторики висловилися не лише країни НАТО, а й Китай з Індією, відносно лояльні до рф.
Відповідно, брязкання ядерною збоєю – це елемент політичного блефу. А інших реальних важелів впливу на ситуацію у Кремля фактично не залишилося.
