21 вересня президент Володимир Путін після оголошення часткової мобілізації в РФ вчергове пригрозив західним країнам застосуванням ядерної зброї.
Слідом за Путіним міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час Генасамблеї ООН заявив, що всі російські закони та доктрини, включаючи ядерну, будуть поширюватися і на приєднані через фейкові “референдуми” території України у разі їх закріплення в Конституції Росії.
Крім того, традиційно обрушився з нападками на Захід і підкреслив, що чим довше Київ відмовляється від переговорів, тим важче буде домовлятися.
Варто пояснити, про що говорять такі лавровські заяви та взагалі його поведінка на ГА ООН.
Кремль розраховує, що Захід доб’ється від України схилення на територіальні поступки країні-агресору.
На мою думку, ці заяви слід розглядати як елемент військово-політичного тиску, перш за все, на країни Заходу. Лавров слідом за Путіним відкрито говорить про можливість застосування проти України тактичного ядерного озброєння. Подібними заявами російська сторона залишає за собою право (згідно зі своєю Конституцією та військовою доктриною) на завдання превентивного тактичного ядерного удару по території України. Із відповідними наслідками.
Характерно те, що дані заяви Лаврова пролунали після заяв президента США Байдена, що він неодноразово попереджав Путіна про неприпустимість застосування ядерного озброєння. Наголошувалося, що США дадуть адекватну відповідь на подібні події з боку Росії. У тому числі через те, що за ситуацією уважно стежать Китай, Іран і КНДР. А тому Штати не можуть дати слабину.
В свою чергу держсекретар США Ентоні Блінкен пояснив, що у адміністрації президента США Джо Байдена є план, як діяти у разі застосування ядерної зброї Росією.
Він відмовився поділитися конкретними відомостями, але зазначив, що “ми дуже чітко говорили з росіянами публічно і приватно, щоб вони припинили базікати про ядерну зброю”.
З урахуванням цих тенденцій, міжнародні зусилля Росії будуть зосереджені на можливісті організувати дипломатичний тиск на Україну з боку західних країн з метою схиляння на територіальні поступки країні-агресору.
Варто відзначити, що російський диктатор ще остаточно не визначився щодо самого ядерного удару. Про це свідчать його останні заяви. Зокрема, наголошується на можливості використання всіх наявних засобів. Ця начебто невизначеність створюється штучно, залишаючи Путіну можливість для дипломатичного маневру.
Російський відомий своєю сталою тактикою так званого “підвищення ставок”, тому не випадково наразі задіяна риторика щодо можливого використання ядерної зброї у разі неприйняття російських умов, а фактично шантажу.
Так, за тиждень до своєї зави щодо можливості застосування ядерноїзброї Путін наголошував, що нібито “зробить усе, щоб швидше припинилася війна”. Але , за його словами, Україна хоче перемогти воєнним шляхом.
Таким чином, Кремль намагається переконати, що прийняття російсьго варіанту подальшого розвитку подій – це єдиний можливий варіант припинення війни.
