На території, підконтрольній сепаратистам залишилося більше трьох десятків найбільших підприємств країни. Як їх втрата відіб’ється на економіці України?
Минулого тижня Петро Порошенко продавив у Верховній Раді прийняття закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Документ закріплює реальну ситуацію і в кращому випадку на 3 роки позбавляє українську владу дієвих важелів впливу на захоплені бойовиками регіони. Після припинення вогню, оголошеного 5 вересня, під контролем бойовиків залишилося десять районів Донецької та Луганської областей, в яких до конфлікту проживало близько 3 млн. осіб. Це не тільки одні з найбільш густонаселених регіонів України. По суті, це кілька великих промислових агломерацій, в яких знаходилися десятки найбільших промислових підприємств країни. Про значимість регіону для української економіки і стан підприємств зараз красномовно говорить статистика промвиробництва за серпень – падіння у всій Україні, в порівнянні з липнем, майже 13%. У Донецькій області промислове виробництво впало на 44%, а в Луганській – на 65%.
На території, що залишилася під контролем бойовиків знаходяться більше 30 промислових підприємств, які входять в список топ-200 найбільших компаній України. Це металургійні, вуглевидобувні, хімічні та машинобудівні гіганти.
ЛІГАБізнесІнформ з’ясувала, які промпідприємства залишилися на територіях «з особливим статусом» і запитала експертів про те, як невизначене становище цих компаній відіб’ється на всій українській промисловості та економіці в найближчому майбутньому.
Коментарі фахівців:
Александр Паращій, начальник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital
Зупинка багатьох донбаських підприємств порушує відразу три виробничі ланки, що склалися в Україні. Перша: видобуток вугілля – збагачення – виробництво електроенергії. Зупинка шахт, труднощі з доставкою вугілля на ТЕС створюють значні складнощі для енергогенеруючих компаній. У той же час, враховуючи порівняльну вартість вугілля українського видобутку і імпортного, покупка сировини за кордоном може стати альтернативою. При цьому найбільші проблеми чекають шахти з антрацитовим вугіллям – майже увесь його видобуток відбувається на територіях, контрольованих бойовиками.
Друга ланка: видобуток вугілля – виробництво коксу – виробництво металу. Багато великих шахт і коксохімічних заводів залишилися фактично поза юрисдикцією України, і це може спричинити за собою труднощі з постачанням сировини, наприклад, для маріупольських метзаводів. Можливі перебої і з відвантаженням коксу на інші заводи поза Донбасом. Не виключено, що для стабільної роботи власники комбінатів купуватимуть кокс за кордоном.
Третя ланка: видобуток і збагачення залізної руди – виробництво металу. Тут можливі труднощі зі збутом сировини у ДЗК Дніпропетровській області. Зараз експлуатація метзаводів Донбасу несе для власників значні ризики, і забезпечувати стабільне відвантаження руди проблематично. Тому не виключено, що власники ДЗК будуть змушені шукати нові ринки збуту своєї продукції.
Машинобудівні заводи, що залишилися в підконтрольних ДНР і ЛНР районах, практично не інтегровані в українські виробничі ланки. Приміром, Луганськтепловоз працює в основному з російським Трансмашхолдингом. Можливі труднощі у корпорації «Мотор Січ», один з виробничих активів якої знаходиться в Сніжному (виробництво лопаток для турбін авіадвигунів – ред.)
Олексій Андрейченко, старший аналітик інвесткомпанії Арт Капітал
Метінвест Холдинг, що належить Ринату Ахметову, повною мірою відчуває на собі негативні наслідки ситуації, що загострилася в зоні АТО. У липні спад виробництва Азовсталі, Маріупольського меткомбінату (ММК) ім. Ілліча і Єнакіївського метзаводу – склав 10–12% по сталі і чавуну в порівнянні з темпом виробництва в першому півріччі, а у виробництві прокату спаду і зовсім не було. Проблеми почали спостерігатися на Азовсталі та ММК у другій половині липня у зв’язку з перебоями в постачанні вугілля і коксу.
Але вже в серпні, після загострення ситуації, виробництво прокату на трьох підприємствах впало на 47% порівняно з липнем, сталі – на 46%, чавуну – на 50%. Основною причиною стала зупинка роботи Єнакіївського метзаводу, а також зупинка поставок коксу з Авдіївського коксохіму через артобстрілів та знеструмлення підприємств.
На даний момент Метінвест налагоджує каботажні поставки коксу через маріупольський порт. Втрати холдингу можуть становити $ 20 млн. на місяць через різницю в ціні привізного і власного коксу. Що стосується прогнозів по виробництву сталеплавильних заводів Метінвесту в 2014 році, в кращому випадку при збереженні перемир’я і швидкому відновленні виробничих ланок падіння складе 15–20% в залежності від виду продукції, що випускається. Якщо ж військові дії поновляться, але зона АТО не проковтне Маріуполь, то спад складе 20–30%. Можна складати і більш песимістичні сценарії, коли зупинять роботу всі три підприємства, тоді спад у середньому перевалить за 40% в 2014 році.
Сергій Вовк, директор Центру транспортних стратегій.
В першу чергу зруйновані внутрішні комунікації. Шахти не можуть вивозити вугілля. Альтернативні шляхи – імпорт вугілля (морем або залізницею з Польщі). Позитивно може вплинути на ситуацію активізація внутрішнього каботажного плавання, яке ініціювало Мінінфраструктури. Ця програма вже працює. У ній ключову роль відіграє Маріупольський порт. Зокрема, залізорудну сировину, яке раніше йшло на меткомбінати залізницею, тепер прямує в Бердянський порт, там перевантажується на каботажні кораблі, перевозиться в Маріуполь і звідти вагонами доставляється на підприємства. Ще один можливий варіант – коксівне вугілля, яке може доставлятися великими судами типу Панамакс в порт Південний, де перевантажується на каботажні суду і транспортується в Маріупольський порт і далі на підприємства.
Ці заходи можуть полегшити ситуацію, але не вирішити проблему кардинально. На сьогодні Маріупольський порт перевантажує щомісяця близько 100 000 тонн каботажних вантажів. Потужності порту дозволяють цей показник подвоїти. Але це не врятує ситуацію, потрібно шукати інші способи нормалізувати поставки.
Джерело: ЛІГАБізнесІнформ
