Не подвійна, а лише одна перевірка тестів ЗНО з математики, української мови і літератури/української мови та іноземних мов – таке нововведення ЗНО 2021 викликало скандал.
Йдеться про завдання з відкритою формою відповіді. Наприклад, твори або розв’язування прикладів з математики, де потрібно показати спосіб розв’язку. Раніше такі роботи по черзі перевіряли два екзаменатори. Кожен з них ставив свою оцінку. Якщо ці оцінки були різними, тоді роботу віддавали старшому екзаменатору. У 2021 році через брак коштів Український центр оцінювання якості освіти найняв екзаменаторів лише для однієї перевірки, повідомляє ВВС Україна.
Це ухвалили ще кілька місяців тому, але увагу до ситуації привернули лише зараз, у день останнього тесту ЗНО.
Екзаменатори – це люди, які можуть втомитися й помилитися, результати лише однієї перевірки можуть бути суб’єктивними – такий допис у Facebook опублікував викладач і один з тих, хто перевіряє тести ЗНО – Тарас Ткачук.
“Всі, хто писав ЗНО з математики, української та англійської (німецької/французької/іспанської) мов, опинилися заручниками однієї перевірки, яка, зрозуміло, не може бути об’єктивною“, – вважає пан Ткачук.
За його словами, під час другої перевірки письмових робіт з мови найчастіше коригується оцінка, наприклад, за зміст твору.
Викладач пригадує історію, коли після перевірки одним екзаменатором другий збільшив оцінку учня на шість балів. При цьому імен учнів вони не знають. Всі роботи закодовані.
В Українському центрі оцінювання якості освіти, який відповідає за організацію ЗНО, кажуть, що для зменшення кількості тих, хто перевіряє, були причини, а саме – нестача фінансування.
Але запевнили, що якість при цьому не постраждала, а оцінювання було об’єктивним.
Як пояснили у центрі, до проведення ЗНО залучають майже 100 тисяч людей. На початку року підвищили оклади педагогам, а це призвело до зростання вартості тестування.
Там заявили, що посилили підготовку екзаменаторів, провели для них онлайн-тренінги.
Також змінили підхід до роботи старших екзаменаторів. Якщо раніше за подвійної перевірки вони лише консультували викладачів, які по-різному оцінили якісь роботи, то зараз вони зобов’язані не тільки допомагати екзаменаторам перевіряти неоднозначні роботи, але й перевіряти по декілька робіт після кожного екзаменатора.
“У разі виникнення найменших сумнівів щодо оцінювання тієї чи тієї роботи, екзаменаторам з різних куточків держави мали змогу звернутися до консультативної групи“, – розповіли організатори ЗНО.
Час на перевірку в екзаменаторів зараз такий: у середньому це 15-20 хвилин на одну роботу, тобто 3-4 роботи за годину.
Крім того, нагадали в центрі, у кожного учасника є право подати апеляцію на результат.
Іванна Коберник, співзасновниця ГО “Смарт освіта” та “Батьківський контроль” вважає, що центр був вимушений зменшити кількість екзаменаторів і залишити лише одну перевірку через недбалість у плануванні і недофінансуванні освіти.
“Про те, що грошей на повноцінне проведення ЗНО у 2021 році не вистачає, було відомо ще на стадії планування та ухвалення держбюджету. Мова йшла про десятки мільйонів гривень нестачі. І представники УЦОЯО про це говорили і МОН, і депутатам, і уряду. Але на це не відреагували і фінансування не збільшили“, – каже пані Коберник.
За її словами, за тих умов, які склалися, в УЦОЯО могли дозволити собі найняти екзаменаторів лише на одну перевірку, хоча дві перевірки – це краще, ніж одна.
“Найгірше, що можна зробити – це звинуватити в усьому УЦОЯО. Зараз треба думати про те, як захистити ЗНО – як єдину повноцінну освітню реформу, яка страждає через системне недофінансування і байдужість МОН”, – вважає експертка.
При цьому, вважає пані Коберник, грошей могло б вистачити, якби Верховна Рада раніше, наприклад, у грудні чи в січні, а не у квітні скасувала ДПА для всіх випускників у формі ЗНО. І тоді не були б витрачені величезні кошти на друк зошитів для ЗНО, на роботу інструкторів, яких наймають відповідно до кількості дітей, що зареєструвалися на тестування.
Раніше всі випускники у формі ЗНО складали ДПА – державну підсумкову атестацію, яка впливає на підсумкові оцінки в свідоцтві про повну загальну середню освіту.
Через пандемію ДПА скасували другий рік поспіль. Але, якщо торік це була несподівана ситуація, то у 2021 році все можна було зробити заздалегідь – у центрі ще в грудні 2020 запропонувало відповідні зміни до закону. Це зекономило б бюжетні кошти.
Оскільки ДПА скасували пізніше, ніж відбувалася реєстрація на ЗНО, тести прийшли складати менше дітей. Тільки ті, хто планує далі вступати у виші. Наприклад, на ЗНО з української мови прийшло лише 54% з зареєстрованих учнів, це 68 тисяч. Через пізнє скасування ДПА чимало пунктів тестування були напівпорожні.
“Якби діти завчасно знали, що ДПА не буде, вони б не реєструвалися. Не було б надруковано тисячі зошитів, які потім викинули у смітник. Було б відкрито менше пунктів тестування, найнято менше інструкторів. І грошей на дві перевірки тестових робіт ЗНО вистачило б“, – каже пані Коберник.
ВВС News Україна звернулося за коментарем щодо ситуації із ЗНО до міністерства освіти та очікує на відповідь.
Джерело: ВВС News Україна
