Травля в ЗМІ Офісу президента не вщухає ні на мить. Цього разу її жертвою став сам глава ОПУ Андрій Єрмак, у котрого 21 листопада був День народження. Так журналісти, не розібравшись “а был ли мальчик”, наступного ж дня кинули у мережу інформацію, що глава ОПУ святкував того дня у президентській резиденції “Синьогора”, що в селі Гута на Прикарпатті, і куди гостей звозили гелікоптерами, а сам іменинник того ж дня швиденько повернувся до Києва.
Погодьтеся, якось безглуздо зранку летіти зі столиці на Прикарпаття, щоб там прийняти гостей, а потім ввечері швиденько вертати назад? Тим більше, що й сам Єрмак цю інформацію заперечує, а люди його бачили начебто увесь день у Києві.
Але, російським, а тепер ще й західним ЗМІ, УП в руках чеха бізнес-партнера Сороса, РадіоСвобода – рупор Держдепу та ін., це байдуже. Головне, щоб був халат, невістку вони вже самі знайдуть, і будь-який дим роздмухають до пожежі.
ВІДЕО з Уoutube, що стало одним із приводів “сенсаційної новини” із гелікоптером, судячи з дизайну і форми, найновішої розробки Ілона Маска, та байками місцевих, які всі або працюють у держрезиденції, або регулярно бачать у лісі Президента, який ходить по гриби та приїжджає на “коляду”…
Та хоч би й так, навіть, якщо б це й підтвердилося, Андрій Борисович – не тільки звичайна людина, а в першу чергу державна особа, що представляє собою увесь апарат Президента, тому вітання таких осіб, зауважимо – за протоколом, проходять не у звичному розумінні української забави “гейра-гойра”, а нагадують дипломатичні прийоми із невеличким фуршетами. Не винаймати ж для цього за державний кошт дорогезний ресторан під столицею, коли є спеціально для цього призначені державні резиденції? І так само це практикується на тому ж омріяному українцями Заході, де усю корупцію у себе подолали водночас цензурою, заборонивши про неї згадувати у медіа, дозволивши говорити про неї тільки з метою порівняльної пропаганди, коли йдеться про пострадянські країни…
Та найцікавіше, що перші ЗМІ, які усю цю байку із Днем народження глави ОПУ в держрезиденції в Гуті заварили, що потім її підхопили медіагіганти, є місцевими і водночас перебувають на фінансуванні у кланової опозиції краю та водночас підгодовуються із так званого “резервного фонду” (на непередбачувані витрати) місцевої Івано-Франківської ОДА. Зауважимо, що такі спеціальні фонди існують при кожній адміністрації по всій Україні ще з кінця президенства Леоніда Кравчука*. Тільки десь, можливо, використовувати їх вміють більш раціональніше. А потім, усвідомивши, що з однієї годуючої їх руки кісточку вони получать, іншу руку та інші кісточки за таку дезінформацію можуть втратити назавжди, її було за кілька годин видалили зі своїх медіаресурсів. “Та вода уже пішла до хати“, як кажуть у народі.
* Цей метод боротьби із “незалежними демократичними” ЗМІ був винайдений на Заході, бо в тоталітарному СРСР його не потрібно було, хоча при Союзі були інші види заохочення журналістів та редакторів: членство в партії, путівки на курорти, доступ до дефіцитів та преференції при вступі дітей до ВНЗ, і нікого не треба було лякати всюдисущим КДБ. Просто на місцях не тільки сиділи, а ще й працювали правильні навчені фахівці…