Вчорашній розкол коаліції – це скоріш за все спроба тих, хто не встиг до корита підчас цьоготижневої бутафорної спроби повалити Кабмін Яценюка у парламенті, які нарешті оговтавшись, вирішили щось таки собі та й увірвати. Головне, щоб розпочалися торги, а далі можна зробити, як нещодавно це зробили міністри з уряду Яценюка – відкликати свою заяву…
Та попри всі таланти Андрію Садовому з його «Самопоміччю» ще дуже далеко то Петра Порошенка, якого нещодавно похвалив сам Ігор Коломойський, назвавши його учнем Леоніда Кучми, який нічого не робить власними руками, але при цьому усього досягає. І, можливо, Петро Олексійович, хотів би заспівати, як відомий герой Ільфа і Петрова у виконанні Андрія Миронова: «Замрите, ангелы! Смотрите – я играю», але цього не дає йому зробити не його політична скромність, а досвід, який навчив його тримати свої бажання і амбіції у таємниці навіть від свого оточення.
А зацінити красу його гри ми можемо «зацінити» завдяки спостереженню інформагенції Цензор.Нет, яке ми й пропонуємо увазі читача.
Як Президент Порошенко обвів навколо пальця народних депутатів, чесну публіку і, можливо, самого себе. Репортаж з-під куполу Верховної Ради, де за допомогою багатоходової інтриги продовжили життя Кабміну Арсенія Яценюка.
***
… Відомий в народі нардеп з фракції Блоку Петра Порошенка, вийшовши із залу, злегка очманіло подивився на кореспондента “Цензор.НЕТ” і з розгублено-веселою посмішкою сказав:
– Так, так нас ще не на *** вали!
Такі ж посмішки можна було спостерігати на обличчях багатьох народних депутатів. І виглядали вони найточнішим резюме до підсумками вівторкового голосування за недовіру Кабінету Міністрів України …
ЯК ПЕТРО ПОРОШЕНКО Р І Ш И ЗІГРАТИ В ШАХИ, А НЕ В ЧАПАЕВА
У шахах є таке поняття: пожертвувати фігуру в тій чи іншій редакції. Суть її ось у чому: якщо гросмейстер бачить привабливу можливість, але при цьому розуміє, що саме зараз гарантованого переваги ця ідея не дає – так і пише в примітках до партії: “Я вирішив відмовитися від жертви в цій редакції”.
Петро Олексійович Порошенко вирішив діяти в подібному ігровому ключі. Але, оскільки глядачам в турнірному залі прожужжали вже всі вуха про те, як гросмейстер Порошенко не любить свого суперника, довелося відправити у відставку улюбленого Генпрокурора. Тобто жертва в цій партії таки відбулася – але, скоріше, допоміжна, відволікаюча увагу.
А вже скільки в цій партії було спецефектів! Тут вам і активність президентських спікерів, поливали (за справу і без оного) Кабмін Яценюка на чому світ стояв. І збір підписів за відставку уряду з ненависним прем’єром. І демонстративне умивання рук на понеділковий фракції БПП, після якої левова частка депутатів, а за ними і громадськість, довірливо сказали один одному і самим собі: “Все, він таким чином дав зрозуміти, що можна” мочити “Яценюка!”
А найголовніше у чому: Петро Порошенко дійсно дуже не любить Арсенія Яценюка, це відомо всім. І насправді мріє про те, щоб той згинув з очей геть. І це багатомісячне велике і пекуче відчуття, яке так просто не зіграєш, остаточно переконало всіх у тому, що так – відставку бути!
Ну, а вже коли в будівлі Верховної Ради з’явився вірний Гелетей, один з депутатів від БПП злорадно повідомив “Цензор.НЕТ”:
– Ти диви: особисто приїхав “валити” Сеню!
Віктор Чумак
Хоча були, звичайно, депутати, нутром чуявшіе розводку. Наприклад, вийшов не так давно з фракції БПП Віктор Чумак сказав “Цензор.НЕТ” ще вранці: ”
– У мене складається відчуття, що нічого не буде.
– Сьогодні?
– Ні, взагалі. Якщо збирається таку величезну кількість підписів, ходять аж троє списків, і все одно у них не набирається 150 підписів – ну, це смішно!
За відставку уряду голосувати буду. Але хочу сказати: чим більше списків з підписами збирають, тим менше шансів їх зібрати …
ПІДПИСИ ЗА ВІДСТАВКУ ЯЦЕНЮКА: ПРАЦЮЄМО В ТРИ РУКИ!
Однак, таких, як Чумак, в президентській фракції було зовсім мало. З самого ранку підписи ставили дуже активно: до нарадчої кімнати №2, відомої в парламентських хроніках як “кінотеатр Верховної Ради”, струмочками стікалися депутати від БПП. Причому атмосфера всередині була як на радянських виборах: жарти, сміх, задоволене поплескування по плечу. Не вистачало лише життєрадісною музики і святкових 100 грам в сусідньому буфеті.
Десь в іншій кімнаті ставила свої підписи “Самооборона”. Нарешті, третя порція аркушів перебувала у володінні бунтівного Олега Барни, від якого, прийшовши напередодні на фракцію БПП, кинувся прем’єр-міністр України.
барна
Правда, підписи ці були трохи прострочені.
– У мене їх більше 80, – показав свої листи нардеп. – Правда, старого зразка, там же на бланку вказана дата. Але мова не про це. Я радий, що до такої інтелектуальної фракції, як “Самопоміч”, дійшло, нарешті, що треба збирати підписи за відставку Яценюка …
Загалом, збір підписів йшов повним ходом. При цьому всі сходилися на думці: якщо Петро Олексійович захоче: голоси за відставку будуть.
– У нього і ресурсів, і методів переконання досить – сказав один з позафракційних депутатів. – Крім того, думаю, він вже дозрів для нового Кабміну. І ніякі американці його не зупинять.
Мова про американців зайшла невипадково. Існує думка, що саме Вашингтон – чи не головний захисник Арсенія Петровича від Банкової. Не будемо вдаватися в деталі; важливо лише те, що кожен другий депутат, з яким доводилося говорити, неодмінно вкручувати що-небудь на зразок:
– Ну, якщо Білий Дім дасть добро на зміну прем’єра …
Тим часом, в Сполучених Штатах справа йде до виборів, і відлуння розборок основних конкурентів позначається і на рухах Держдепу в Україні. Але про це як-небудь – в окремому матеріалі.
БІЛИЙ ТЕЛЕФОН договірняк
Коли перед початком вечірнього засідання в світ вийшло звернення Президента, деякі вчитались в нього належним чином. За новинним стрічкам розійшлися заголовки: “Порошенко вимагає відставки Яценюка і Шокіна!”
Тим часом, ніде в документі про відставку самого Яценюка не йшлося. Тільки про повну перезавантаження Кабінету міністрів. Хоча зовні все виглядало ефектно: мовляв, Шокіна розмінюють на Яценюка, та ще тримають в розумі відставку Кононенко (з ранку по Раді ходили цілком ґрунтовні чутки про те, що це – питання вирішене).
– Красиво написано, – захоплено зізнався один з молодих депутатів від “Самопомочі”. Хоча я і не в захваті від політики Президента, але от треба бути справедливим: все зроблено в потрібний час і потрібним чином!
Загалом, багато депутатів, прочитавши звернення, остаточно впевнилися: зміщувати Яценюка будуть сьогодні. Масла у вогонь підлив Юрій Луценко, який прямо заявив журналістам: він особисто звернеться до спікера Гройсману з тим, щоб сьогодні, у вівторок, голосувався не тільки питання про визнання роботи Кабміну незадовільною – але і рішення про недовіру уряду.
Говорив Юрій Віталійович впевнено, так що мало у кого залишилися сумніви: будуть і 150 підписів за розгляд питання про відставку. Та й за саму відставку парламент проголосує без проблем.
І тільки кілька людей добре знали: голосів не вистачає, оскільки одні знизили швидкість обстрілу, а інші – мобілізували наявних союзників, постійних і ситуативних. Так що дійство набуває жанрову різновид фарсу.
– Буде близько 190 голосів “за” – посміхаючись, говорив кореспонденту “Цензор.НЕТ” з колегою впливовий нардеп з “Народного фронту”. – А що потім? А потім переговори, пошуки компромісу …
Що було потім – бачили все. І спокійно гордовитий Яценюк, підозріло часто говорив із спікером Гройсманом по великій білій телефону.
Яценюк
І кострубатий, стукав по столу Юрій Луценко з яскравою обвинувальної промовою. ( “Кого він ображав? – Обурено скаже пізніше один з нардепів” Народного фронту “. – Людей, які витягали його з в’язниці? Соратників по Майдану ?!”)
І тихий ухильну Гройсман, в ключовий момент чомусь відмовився від улюбленої своєї практики сигнальних голосувань.
І чудовий в своїй безсоромності Олег Ляшко, який ще вдень заявляв, що нічого “міняті шило на мило”, а ввечері, підкріплений настільки потрібним йому голосуванням за “закон про партійну диктатуру” і майбутніми коаліційними перспективами, з легкістю перестрибнув в інший вагон.
А вже “Опозиційний блок” – ну чудо адже що за люди! Ще вранці відомий нардеп з фракції “ПРО” в кулуарах жарко доводив кореспонденту “Цензор.НЕТ”:
– Американці не дають зняти Яценюка! У них на нього плани! Кажуть, коли Арсеній був в Італії, його возили на американський військовий корабель і там з ним підписали якусь угоду. Вони не дадуть добро на його відставку до тих пір, поки він не зробить для них щось важливе. Що саме? А тут є тільки один варіант: широкомасштабна війна з Росією.
Папієв
А інший депутат з тієї ж фракції, Михайло Папієв, сказав просто:
– На сьогодні ми прийняли рішення голосувати за третій проект постанови – тобто за визнання роботи уряду Яценюка незадовільною.
Вже значно зрозуміліша сказано! А ввечері обидва депутата разом з більшістю колег по фракції покинули зал, демонстративно не голосуючи за відставку уряду …
По тому, як уміло дозировались, збиралися і недобирає голосу “Відродження” та “Волі народу”, як за вказівкою зверху проголосували проти відставки ряд небезкорисливих по життю депутатів БПП – за всіма цими фінтам можна тепер відтворити картину договорняка. Ну, а таблицю поіменного голосування питання про недовіру уряду слід вивчати годинами. Між іншим, і для того, щоб не впадати в крайнощі, звинувачуючи всіх у продажності. Наприклад, хто знає, що депутат з БПП Винник не голосував за недовіру Кабміну по цілком ідеологічними мотивами? А Мустафа Джемілєв з Рефатом Чубаровим? Їх що, теж слід називати продажними зрадниками? Або припустити, що обидва виходили з інтересів кримськотатарського народу і продемонстрували лояльність до Яценюка, не відмовляється Меджлісу в важкий момент?
КОЛИ-НЕБУДЬ ПОТРІБНИХ “розводів” ПІД РУКОЮ НЕ ЗАЛИШИТЬСЯ
А що ж “Народний фронт”? Рідна фракція Яценюка не дала за його відставку жодного голосу – вражаюче єдність. Виходили із залу “фронтовики” з посмішками двоїстого характеру. З одного боку в них читалося: “Ну, чого, викуси? Зняли нашого?” З іншого боку, в “НФ” відмінно розуміють: “врятований” Яценюк – результат малопривабливим “розводки” за участю політичних сил, на які “Народний фронт” не дивиться інакше як на осередок злочинців. Прізвища “Ахметов” і “Коломойський” в ЗМІ обрамляють світлий образ Арсенія Петровича ніби два крила: начебто і летіти допомагають, і донизу тягнуть.
І такого сусідства соромитися потрібно, а не радіти. Тим більше, що публіка це прекрасно бачить. І навряд чи має наміру прощати подібного роду розводки.
І потім, ворожнеча і взаємна недовіра команд з Банкової і Грушевського – нікуди не поділися. Красномовний факт: за даними “Цензор.НЕТ” з джерел, близьких до прем’єр-міністра, про звернення Президента він дізнався … з самого звернення. Зрозуміло, що теплих почуттів “до партнера Президенту” це у Арсенія Петровича не додало.
Ну, а сам Президент – що можна сказати про цього майстра інтриги і маніпуляцій? Так то ж, що і про Володимира Путіна: класний тактик, але з рук геть поганий стратег. Зрозуміло, що не хотілося сваритися з Заходом, скидаючи Арсенія. І позбавлятися прекрасного громовідводу в особі Кабміну Яценюка – теж не з руки; краще довбати його і далі, перетворюючи в “кульгаву качку”. А там коли-небудь можна буде і принести цю жертву – в найкращій редакції.
І ще, ще, ще … За збереження Яценюка в грі у глави держави могли бути ще десятки аргументів, про які ми просто не знаємо.
Але граючи в свої інтриги, Петро Олексійович не помічає головного: він губить живий простір навколо себе. Верховну Раду перетворює в арену для маніпуляцій, свою фракцію – на подобу піддослідних клоунів. Суспільство також гостро відчуває, що над ним знущаються: на словах пригощають красивими словами, а на ділі – без кінця обманюють.
Дуже скоро все це повернеться діючому Президенту сторицею. І тоді ставки підвищаться. І відповідних “розводів” під рукою не виявиться …
Підготував Тарас Боднар за матеріалами Цензор.Нет
