Якщо витрачаєш більше, ніж заробляєш, платиш податок. Експерти: постраждають офіційно безробітні.
Влада серйозно взялися за доходи українців: до порядку денного Верховної Ради включено законопроект нардепів Юрія Луценка і Олександра Кірша “Про нульову декларацію”, що зобов’язує всіх повнолітніх громадян пред’явити в недалекому майбутньому Держфіскальній службі не тільки свої доходи за рік, але і витрати. І якщо виявиться, що людина витратила більше, ніж заробила, доведеться не тільки аргументувати фіскалам, “звідки дровишки”, а й сплатити з них податки. Президент Петро Порошенко вже заявив, що сподівається на розгляд законопроекту найближчим часом, і на його підтримку депутатським корпусом. Як нововведення змінить життя народу, з’ясувала “Сегодня”.
ЩО ДО ЧОГО. Відповідно до законопроекту, після його схвалення кожен українець буде зобов’язаний особисто (!) заповнити, принести або надіслати поштою в ДФС так звану нульову декларацію: в ній потрібно вказати, чим він володіє (бізнес, нерухомість, земля, транспорт, коштовності, банківські депозити, готівка і т. д.). При цьому фіскали не спитають, яким чином вдалося накопичити багатство – ці дані будуть прийняті просто як якась “точка відліку”. Але вже в наступному році кожному треба буде показати податківцям не тільки свої доходи (прибуток від бізнесу, зарплата, відсотки за вкладами, доходи від продажу майна, подарунки, в тому числі грошові і т. д.), і розмір сплачених з них податків, але і головне – витрати. Якщо виявиться, що податки недоплачені, фіскали їх донарахують. Ну а якщо витрати перевищать доходи, доведеться аргументовано пояснити – чому зароблено, умовно кажучи, 100 тис. грн на рік, а витрачено – 200 тис.? Якщо не вдасться довести, що податки з цих додаткових доходів вже сплачено, людину зобов’яжуть сплатити податок – 21% від суми перевищення, плюс 22% – єдиний соціальний внесок. Звичайно, це можна виявити тільки в випадках, якщо новопридбане майно підлягає реєстрації (нерухомість, транспорт, земля). “Всі громадяни України, незалежно від доходів, повинні будуть заповнювати декларацію на все майно, яким людина володіє, і всі доходи, які у неї є, – роз’яснив Луценко. – Якщо ці кошти на банківському рахунку, їх потрібно показати. Таким чином, вже ніхто не зможе сказати, що він “позичив гроші у тещі”. Луценко впевнений: реалізація закону приверне тіньові гроші в економіку, наповнить додаткові доходи держбюджет і поліпшить інвестклімат.
ЕКСПЕРТИ. За словами президента Украналітцентра Олександра Охріменка, декларування доходів і витрат – світова практика і, підписавши Асоціацію з ЄС, ми зобов’язані прийняти у себе такий закон. “Але втілення його в життя потребує кількох років. Ми зіткнемося з труднощами, особливо в провінції, де недостатньо кваліфікованих кадрів і рівень фінансової грамотності населення невисокий. Тому потрібен перехідний період в 2-3 роки”, – вважає Охріменко і попереджає: від нововведення постраждають люди, які не мають офіційних доходів. Їм нарахують податок хоча б на доходи в розмірі прожмінімума (з +1378 грн – це близько 300 грн), і теж змусять сплатити єдиний соціальний внесок.
Економіст Віктор Лисицький, втім, сумнівається, що серйозний бізнес стане виконувати цей закон і чесно платити податки: “Рівень корупції у нас в країні, на жаль, такий, що фіскали реально зможуть трясти лише дрібних “крамарів” і простих громадян – з’ясовуючи, звідки у них “зайві” гроші”.
ДЕПУТАТИ. Втім, схоже, “закон Луценка” навряд чи приймуть без правок. Як роз’яснила нам глава профільного комітету ВР Ніна Южаніна, цей документ занадто декларативний, не передбачає чітких термінів його виконання, а також жорсткої відповідальності за неподання або приховування доходів від ДФС. “Закон дуже важливий і повинен бути чітко виписаний. Запропонований проект простіше написати заново, ніж доопрацювати, тому зараз комітет, у співпраці з Мінфіном, готує новий варіант законопроекту. Обов’язково треба дозволити фіскалам використовувати непрямі методи визначення доходів. Що стосується термінів, то, можливо, депутати розглянуть у другій половині року – після обговорення з громадськістю. А впроваджуватися закон буде в кілька етапів: почнемо з держслужбовців, потім – бізнес і лише в останню чергу – громадяни. При цьому з нього вилучать непрацюючих пенсіонерів”.
За яхти поки не заплатять
А ось оподаткування предметів розкоші поки так і обмежиться нерухомістю. З 2016 року, нагадаємо, це квартири (площею більше 60 кв. м), будинки (більше 120 кв. м) і дорогі автомобілі (вартістю понад 1 млн грн і не старші 5 років). Раніше Кабміну надійшла пропозиція визнати предметами розкоші також мотоцикли, моторні човни і яхти дорожче 50 тис. євро, а також літаки і вертольоти дорожче 200 тис. євро. Але КМУ цю пропозицію не підтримав: як уточнили в прес-службі уряду, головна проблема в тому, що неможливо визначити базу оподаткування (вартість цих предметів розкоші), так як у податкової немає достовірних даних про те, за скільки був куплений літак або яхта, а власник може заявити будь-яку вартість.
На думку експерта ринку транспорту Костянтина Кінбурна, насправді з’ясувати вартість уже використовуваних катерів, приватних літаків і т. д. можна двома способами: або за фактом, оцінивши їх техстан (перш за все це стосується повітряного транспорту), або за каталожною ціною з урахуванням зносу (ці дані є в Мінінфраструктури, де реєструються морські та річкові судна). “Але, швидше за все, витрати на адміністрування цього податку перевищать доходи. Наприклад, за підсумками моніторингу виявиться, що 90% плавзасобів не дотягують до 50 тис. євро, а приватних літаків і вертольотів у нас взагалі не більше сотні на всю Україну. Тому доходи з них в казну не перевищать 2-3 млн грн на рік, – аналізує Кінбурн. – Це питання більше має політичне підґрунтя – мовляв, змусимо багатих оплачувати користування тим, що недоступно простому народу. Тому тема оподаткування такого транспорту не раз піднімалася, але нічим не закінчувалася”.
