В ЗМІ вже не раз повідомлялося про критичну захворюваність COVID-ом на Прикарпатті, яке, коли інші області поволі починають виходити з червоної зони, здається, що застрягло у цій зоні ще на довго. І найгірше те, що водночас із дорослими хворіють й діти. Хоча ще у вересні в ІФ ОДА говорилося, що область відстає за показниками вакцинації через брак санпросвітньої роботи.
Тож саме з метою зробити репортаж на цю сьогодні актуальну тему про дитячу захворюваність коронавірусом і вакцинацію до Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні (ОДКЛ) зранку в п’ятницю, 26 листопада, завітали журналісти Державної національної інформаційної агенції “Укрінформ”, що підпорядкована Кабінету міністрів України, Ірина Дружук та Юрій Рильчук.
Кореспонденти, вдосталь поспілкувавшись в лікарні на цю тему із дитячим лікарем-імунологом доктором медичних наук Ольгою Урбась, для повноти сюжету попросили її відвести їх до директора (раніше головний лікар) комунального закладу Тараса Мельника з метою попросити у нього дозволу відзняти у палатах, як проходить лікування хворих COVID-ом діток.
Не пояснюючи причин, головний лікар відмовився поспілкуватися із журналістами Націнформагенції, яким від нього треба було тільки дозвіл на зйомку.
В професійному журналістському натхненні фотокореспондент Юрій Рильчук вирішив таки спробувати дочекатися на директора КП ОДКЛ в його приймальні, де окрім нього в цей час знаходилися згадана лікар-імунолог, ще кілька інших докторів, начмед та юристка лікарні.
Як кажуть, хто чекає, той буде винагороджений, ось і Юрій Рильчук таки дочекався у приймальні на Тараса Мельника, котрий таки вийшов зі свого кабінету. Та побачити у своїй приймальні фотокореспондента, мабуть, кажуть, стало для Мельника неприємною несподіванкою, бо не даючи журналісту сказати й слова, випалив:
“ТИ хто такий?! Тут знімати не можна. Де ТВІЙ сертифікат, ТВОЄ ПЛР? Знімати дітей не можна без дозволу батьків”, – спробував навчати лікар фахівця-фотокореспондента із майже 25-літнім стажем, як тому виконувати свою роботу. – “Чого ТИ кричиш?! ТИ- неадекватний”, – кинув посадовець у бік журналіста, коли той спробував перебити його монолог, та пояснити Мельнику, що дітей в такому разі у палатах фотографується зі спини, а випадкове чиєсь обличчя заретушовується, якщо поруч нема батьків, щоб дати згоду на зйомку представнику Нацагенції, що наділена дещо більшими повноваженнями, а ніж інші недержавні ЗМІ.
Але директор цього слухати не став, а просто втік та зачинився у своєму кабінеті.
Тож журналісту тільки залишилося, що запитати у присутньої поруч юристки лікарні чи відомо їй та її керівнику про ст. 171 ККУ щодо перешкоджання журналістській діяльності та постанову Верховної Ради №3633 від 02 лютого 2021 року, яка посилює кримінальну відповідальність за цією статтею.
Уже в коридорі, хвилин чере 15 – 20, Юрій Рильчук ще раз випадково зустрівся із головним лікарем Тарасом Мельником, в якого ще раз вирішив перепитати: “То що робимо? ВИ не передумали?”
“В ТЕБЕ нема інтилекту. Ти без інтелекту”, – образливо заявив журналісту посадовець, фактично у прихованій формі обізвавши його “дурнем” чи ще гірше. Після чого, мабуть, усвідомивши, що ляпнув щось зайве, замість того, щоб вибачитися перед людиною та громадянином, директор ОДКЛ скочив до туалету, де зачинився.
ФОТО: Тарас Мельник
Як законослухняний громадянин журналіст не став переслідувати, чинити фівзичної кривди чи ображати посадовця. Натомість Юрій Рильчук повідомив про інцидент керівництво Нацагенції, зателефонував на міністерську гарячу лінію, а також директору ДОЗ ІФОДА Ігорю Дмитренку, який дуже просив знаного в Україні та за її межами фотокореспондента нікуди більше нікому не скаржитися та пробачити чиновнику його відверту хамську образливу поведінку.
Можливо, каже Юрій Рильчук, він би й пробачив Тарасу Мельнику, як того просив Дмитренко, але в особі фотокореспондента директор КП ІФ ОДКЛ образив не тільки громадянина, але й професію фотокореспондента та Державну національну агенцію новин та Кабмін, якому вона підпорядковується, адже був тоді при виконанні своїх службових обов’язків. Тому професійна гордість не дозволяє журналісту залишати без карними образи від посадовця, який ще не так давно просив підтримки журналістів, завдяки яким отримав підтримку ще й громадськості, коли йому більше року відмовляли в зайняті нинішньої посади попри його перемогу у конкурсі.
*Стаття 171. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
1. Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності –
карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю –
караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.
3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, –
караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
