Чи має роботодавець право змінювати умови праці/зарплату, звільнити працівника під час війни, кого звільняти не можна та як правильно вчиняти із військовослужбовцями?
На початку війни, 15 березня 2022 року, було прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який врегулював низку питань трудового характеру в нових умовах. Після цього було ще кілька змін, але, загалом, підстави та процедури припинення трудових відносин під час воєнного стану істотно не змінювалися.
Як і раніше, найбільш поширеними підставами для звільнення працівників залишаються: звільнення з ініціативи працівника, звільнення за угодою сторін та звільнення з ініціативи роботодавця у формі скорочення чисельності або штату працівників. Ми не описуємо інші підстави для звільнення працівників з ініціативи роботодавця, оскільки вони менш застосовні на практиці.
Звільнення з ініціативи працівника та звільнення за угодою сторін
З точки зору законодавства, розірвання трудового договору з ініціативи працівника потребує двотижневого письмового попередження про звільнення. При цьому такий двотижневий строк повідомлення не застосовується у ряді випадків, передбачених законодавством (наприклад, у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташована компанія, та існування загрози для життя і здоров’я працівника у зв’язку з переїздом на нове місце проживання, а також з інших поважних причин).
Порядок звільнення працівників за угодою сторін під час воєнного стану не змінився.
Роботодавець та працівник можуть припинити трудові відносини за угодою сторін в будь-який час. У залежності від обставин, під час звільнення за угодою сторін між роботодавцем та працівником може укладатися договір про припинення трудових відносин. Цей договір може регулювати питання збереження конфіденційної інформації, повернення обладнання, виплати додаткової компенсації при звільненні тощо.
Звільнення з ініціативи роботодавця
Наразі законодавство не містить обмежень чи заборон щодо звільнення працівників з ініціативи роботодавця. На практиці звільнення з ініціативи роботодавця у формі скорочення чисельності або штату працівників залишається найбільш поширеною серед підстав для звільнення з ініціативи роботодавця.
Враховуючи те, що компанія самостійно визначає свою організаційну структуру, скорочення чисельності або штату працівників досить легко обґрунтувати.
На час воєнного стану процедура звільнення у зв’язку зі скороченням здебільшого не змінилася. Зміни, які відбулися після початку війни, досить точкові та стосуються зміни критеріїв масового вивільнення, скасування необхідності отримання згоди профспілки на звільнення (вимога щодо повідомлення профспілки за три місяці та проведення консультацій залишилася) та можливості звільнення працівників у період тимчасової непрацездатності та відпустки (датою звільнення буде перший робочий день після закінчення відповідного періоду).
Ми не будемо описувати всю процедуру скорочення, враховуючи її складність з точки зору документального оформлення та великої кількості формальностей. З основного зауважимо, що роботодавець персонально повідомляє працівників про скорочення не пізніше, ніж за два місяці до звільнення. Окрім цього, не пізніше останнього робочого дня працівникам виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середньомісячного заробітку.
Водночас зауважимо, що з практичної точки зору в умовах війни досить складно дотриматися всіх процедурних моментів, пов’язаних зі звільненням у зв’язку зі скороченням. Особливо це стосується випадків, коли працівники виконують свою роботу дистанційно, а питання обміну електронними документами компанією не врегульовано (зауважимо, що обміну електронними листами без підписання документів кваліфікованим електронним підписом недостатньо). У випадку порушення процедури звільнення працівників, працівники можуть бути поновлені на роботі через суд з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Додатково зауважимо, що на час дії воєнного стану, зміна істотних умов праці (включаючи, зменшення заробітної плати та/або кількості робочих годин) можлива без попереднього повідомлення працівників за два місяці.
Такий механізм може використовуватися роботодавцями як альтернатива звільненню.
Заборона звільнення певних категорій працівників
Законодавством передбачена заборона звільнення певних категорій працівників з ініціативи роботодавця, включаючи у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників. Така заборона стосується:
- вагітних жінок;
- жінок з дітьми віком до трьох років (до шести років, якщо дитина потребує домашнього догляну) та одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю. Ця гарантія також поширюється на батьків, які виховують дітей без матері, а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів;
- працівників, які обиралися до складу профспілкових органів компанії протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад (з певними винятками);
- молодих працівників, яким надавалось перше робоче місце, у випадках, передбачених законодавством
Окрім цього, звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи роботодавця можливо тільки за згодою служби у справах дітей і не допускається без працевлаштування.
Гарантії для військовослужбовців та добровольців територіальної оборони
Законодавство про працю України передбачає збереження місця роботи, посади та середнього заробітку за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
Місце роботи, посада та середній заробітком зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми.
Передбачені вище гарантії також поширюються на добровольців територіальної оборони, які уклали відповідний контракт.
