Здається у вівторок, 10 вересня, Івано-Франківськ таки збожеволів остаточно. Чи, вірніше, окремі його мешканці.
Ще не встигли зранку свободівці усіх здивувати своїм незрозуміло кому і навіщо потрібним пікетом під мостом на Набережній ім. В.Стефаника, як по обіді, десь о пів на четверту дня, у місті відбувся інший пікет, який згодом перетворився на демонстративну ходу центральними вулицями.
Цього разу запізніле шоу (Прем’єр-міністр України Микола Азаров уже відлетів у напрямку Києва з Івано-Франківського аеропорту) організував молодий амбітний івано-франківський “громадський діяч” Микола Гавриляк, який, подейкують, під час останніх виборів до Верховної Ради примудрився водночас працювати на кілька виборчих штабів.
Акція, організована буцімто на підтримку Станіслава Галюка, який кілька місяців тому під час подібного дійства, зорганізованого тим же Гавриляком, примудрився піротехнічним виробом (петардою) травмувати міліціонера, тим самим, спричинивши йому пошкодження м’яких тканин, повинна була відбутися згідно заявки під стінами обласного управління УМВС. Але у зв’язку із тим, що під його стінами на дорозі відсутня розмітка дорожнього переходу, пікетувальникам довелося ходити під сусіднім з МВС обласним управлінням СБУ.
Далі, передавши на ім’я обласного очільника МВС своє звернення, пікетувальники рушили з аналогічними листами до “білого будинку”, щоб вручити їх меру міста та голові ОДА. По дорозі туди, біля автобусної зупинки “Головпоштамп” учасники акції вирішили і тут перекрити проїзд, ходою взад-вперед по пішохідному переходу. Тільки цього разу один із водіїв, який, мабуть, таки кудись дуже поспішав і не мав часу чекати, поки “діти награються у політику”, вийшовши із своєї машини, надавав хлопцям “тумаків”. Застосувавши при цьому, як повідомляють самі потерпілі, газовий балончик…
Наразі вкотре постає запитання, чого такими діями сподіваються добитися пікетувальники? І головне: кому і для чого це потрібно?
Тарас Боднар
Фото: “Бліц-Інфо”