Американські та британські дослідники виявили сотні мутацій вірусу, який викликає захворювання Covid-19.

Але ще ніхто не встановив, що це буде означати для поширення вірусу серед людей та наскільки ефективною може бути вакцина.

Немає нічого дивного в тому, що віруси мутують. Питання полягає в тому, які з цих мутацій насправді можуть зробити захворювання більш тяжким та заразним.

Попереднє дослідження у США показало, що одна конкретна мутація – D614G – стає домінуючою і може зробити захворювання більш заразним.

Результати цього дослідження ще не перевірили інші науковці і його офіційно не публікували.

Дослідники з Національної лабораторії Лос Аламос в штаті Нью-Мексико відстежують зміну “шипа”, який надає вірусу його виразної особливої форми. Для дослідження вони використовують базу даних Global Initiative on Sharing All Influenza Data (GISAID).

Дослідницька група проаналізувала дані з Британії щодо хворих на коронавірус у Шеффілді. Хоча вчені виявили, що люди з такою мутацією вірусу, схоже, мають більшу кількість коронавірусу у своїх зразках, науковці не знайшли доказів того, що ці люди хворіли тяжче або довше перебували в лікарні.

Ще одне дослідження Університетського коледжу Лондона (UCL) виявило 198 повторюваних мутацій вірусу.

Один з його авторів, професор Франсуа Баллу, повідомив: “Мутації самі по собі не є поганою річчю, і немає нічого, що дозволяє припустити, що SARS-CoV-2 мутує швидше або повільніше, ніж очікувалося”.

“Поки що ми не можемо сказати, чи стає SARS-CoV-2 більш або менш смертельним та заразним”, – додав науковець.

У дослідженні з Університету Глазго, в якому також аналізували мутації, наголошується, що ці зміни не дорівнюють різним штамам вірусу. Науковці зробили висновок, що наразі циркулює лише один тип вірусу.

Моніторинг невеликих змін у структурі вірусу важливий для розробки вакцин.

Наприклад, вірус грипу мутує так швидко, що щороку доводиться коригувати вакцину, аби справлятися зі специфічним штамом, який циркулює.

Багато вакцин Covid-19, які зараз розробляють, націлюють на характерні “шипи” вірусу.

Ідея полягає в тому, що отримання організмом вміння розпізнавати цей унікальний “шип” допоможе йому боротися з усім вірусом. Але якщо цей “шип” зміниться, розроблена таким чином вакцина може стати менш ефективною.

Наразі все це – теоретично. Вчені поки не мають достатньо інформації, щоб сказати, що означатимуть зміни геному вірусу.

Докторка Люсі ван Дорп, співавторка дослідження Університетського коледжу Лондона, заявила, що можливість аналізу великої кількості вірусних геномів може бути “неоціненною для зусиль з розробки ліків”.