Приєднуйся до нас

Що шукати?

За Лаштунками

Соціальні новини

100 га “Волинської Пущі” під кар’єр, – “експретам” плювати, як на Шацькі озера і Світязь

Усімвідома сумна доля славнозвісних Шацьких озер і Світязя, та що до цього призвело. А тепер у Луцькому районі планують створити кар’єр за рахунок вирубки 78 га лісу. Притім звіт з оцінки впливу на довкілля (ОВД) складено з численними неточностями.

Експерти «Української природоохоронної групи – UNCG»  вважають, що звіт порушує закон і звернулися у зв’язку з цим до Мінприроди, йдеться на сайті UNCG.

Йдеться про кейс від ТОВ «АРТІЛЬ», який нещодавно з’явився у реєстрі з ОВД, яким передбачено розробку й рекультивацію родовища базальтів у Луцькому районі.

Після розробки замість лісу залишиться велетенське море глибиною 38 м і площею майже 80 га. Кар’єр повністю планується за рахунок лісів!

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Експерти-природоохоронці назвали негативні моменти цього кейсу.

1. Звіт містить лише оцінку впливу риття карьєру. Утім, у звіті мимохіть згадується і про засипку болота, і про будівництво під’їзної дороги та проммайданчика.

2. У звіті згадується про пилопригнічення на новозбудованій дорозі. Утім, жодного слова про те, де буде проходити дорога та про оцінку її впливу, а йдеться про прокладання насипної дороги до 5 км через болота та мережу каналів басейну Прип’яті, що будуть повністю нею перекриті.

3. Те саме стосується і ЛЕП – у звіті жодних подробиць. Окремого звіту ОВД як на прокладання дороги, так і на спорудження багатокілометрової ЛЕП у болотах немає. Хоча саме прокладання насипної дороги та ЛЕП спричинить зміни гідрологічного режиму на великих площах, що може стати причиною подальшого усихання лісів та ще масштабніших лісових пожеж.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

4. Звіт не говорить про масштаби знеслісення внаслідок прокладання доріг і ЛЕП, а їх площа може подвоїти масштаби вирубок в разі реалізації цього проєкту.

5. Зміна гідрологічного режиму внаслідок утворення великого кар’єру в болотах означає утворення резервуару об’ємом до 30,5 млн кбм. В умовах низького рівня грунтових вод в регіоні в останні роки планована діяльність призведе до падіння рівня грунтових вод у всьому лісовому масиві. А отже, крім загрози масштабних лісових пожеж, почнеться масове вивільнення в атмосферу вуглецю, накопиченого в торфі.

Цікавинка: у звіті немає інформації про ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ впливу на види флори та фауни (зокрема, видів Червоної книги та Резолюції 6 Бернської конвенції), що зустрічаються на території планованої діяльності. У тексті є репліки, мовляв, дослідження проводились, але не зазначені дати та конкретні місця знахідок перелічених видів.

“Експекрти” сумніваються, що автор міг зустріти на території «обстежених ним кварталів» десяток видів водоплавних птахів, видру та сокола-сапсана, яких не може бути в лісах в принципі. Види, занесені до Червоної книги, вказані автором як не червонокнижні, а не занесені до неї (наприклад, бобер річковий) – як червонокнижні.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

«На жаль, такі вигадані оцінки типові для доктора сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника Вінницького національного аграрного університету І.Нейка, про якого ми вже писали і який встигає протягом сезону написати десятки подібних звітів одночасно, облетівши кілька областей», – зазначають експерти-природоохоронці.

До слова,  бажання та вміння розробляти місцеві поклади базальтів ТОВ «Артіль» заявило ще у далекому 2008 році. На заваді реалізації намірів стало розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 № 610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками».

У 2013-му тодійшній голова Волинської ОДА Борис Клімчук лобіював на Кабміні розробку цього кар’єру. Мовляв, для волинських будівельників відкриються нові можливості. Але й тоді справа не зрушила з місця.

Детальна геологічна розвідка родовища базальту, розташованого за 4 кілометри на схід від села Мала Осниця колишнього Маневицького (тепер – Луцького) району Волині, проводилась в 1984 – 86 роках. З 1987 року воно облікується як запаси будівельного каменю, що становлять майже 18 мільйонів кубічних метрів, з них промислові запаси – 16 мільйонів кубічних метрів. Річний видобуток передбачається у розмірі 248 тисяч кубічних метрів, а виробництво щебеню – 390 тисяч кубічних метрів.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Розробляти кар’єр має намір ТОВ «Артіль». Згідно з даними аналітичної системи YouControl, засноване у 2002 році ТОВ «Артіль» належить голові наглядової ради ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» Віктору Чорнусі (55%) і його синові – генеральному директору ради ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» Ігорю Чорнусі (45%). Керівником фірми значиться зять Віктора Чорнухи – Роман Патлашинський.

Статутний капітал товариства – 6 мільйонів гривень. Основний вид діяльності – добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю. Зареєстроване ТОВ «Артіль» у Маневичах.

Кількість переглядів: 13,774 

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.
Реклама

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності