Норвегія перебуває в стані глибокого шоку: знаменитий в країні політик Ейнар Герхардсон, що довгі роки очолював уряд, співпрацював з КДБ. Про це стало відомо після того, як був відкритий публічний доступ до так званого архіву Мітрохіна.
За інформацією каналу TV2, в архіві Мітрохіна є згадки більш ніж про 40 норвезьких військових, політиків і громадських діячів.
Телеканал випустив в ефір серію репортажів, де йдеться про попередні висновки дослідника архіву, історика Осмунда Егге. Егге особливо відзначає, що Норвегія привертала і привертає значну увагу розвідувальних служб світових держав.
За словами історика, «батько нації» (так часто Герхардсена називали в країні) дав згоду на співпрацю з КДБ в 1957 році і отримав конспіративну кличку «Ян». Егге стверджує, що два міністри кабінету Герхардсена також були агентами КДБ: Йохан Странд Йохансен працював під кодовим ім’ям «Норман», Гуннар Бо проходив у секретних документах як «Моно».
Дослідники архіву відзначають, що деякі із згаданих співробітників МЗС Норвегії залишалися на службі до 2000-х років. Експерти вважають, що ця інформація зробить істотний вплив на зовнішньополітичну ситуацію в країні.
Герхардсон, лідер соціал-демократичної Норвезької робочої партії, двічі очолював норвезький уряд: в 1945–1949 і 1955–1965 роках. Він став першим керівником на Заході, офіційно відвідав СРСР після закінчення другої світової війни.
Начальник архівного відділу Комітету держбезпеки Василь Мітрохін переїхав до Великобританії в 1992 році у віці 70 років. З його допомогою британська розвідка вивезла на Захід шість величезних контейнерів, набитих секретними документами КДБ. Мітрохін копіював їх протягом 12 років.
Архіваріус виносив секретну інформацію в черевиках, шкарпетках і брюках. Копії Мітрохін зберігав у себе на дачі, під підлогою в пакетах з-під молока. Архів Мітрохіна стосувався розвідданих за період 1918–1980 рр.
Згодом колишній архіваріус КДБ разом з професором Крістофером Ендрю написав книгу «Архів Мітрохіна».
Видання вийшло в світ на Заході і спровокувало хвилю гучних скандальних викриттів. Зокрема, йдеться про справу «бабусі-шпигунки» Меліти Норвуд, 40 років інформувавшої Москву про ядерні секрети Лондона.
В архіві Мітрохіна була інформація про плани радянської розвідки по зриву інвеститури принца Уельського в 1969 році з метою дискредитації MI5, про спроби скалічити радянських втікачів на Захід танцівників Рудольфа Нурієва та Наталю Макарову.
ФБР назвав архіви Мітрохіна «найповнішою розвідувальною інформацією, що коли-небудь була отриманою з якого б то не було одного джерела». Мітрохін помер у Лондоні в 2006 році.
Тож, коли норвезький «батько нації» виявився радянським шпигуном, на Заході все частіше починають задаватися запитанням, ким насправді є німецька подруга кадебіста Володимира Путіна фрау Меркель, і чи не бере їхня дружба свій початок з часів набагато давніших ніж дата їх офіційного знайомства?