Цього року в Україні коросту – шкірне контагіозно заразне захворювання, яке ВООЗ чомусь віднесло до ЗПСШ (захворювання, що передаються статевим шляхом) діагностували тільки на одній Львівщині у 57 людей.
По Україні зростає кількість захворювання на коросту. Цього року в Львівській області це шкірне захворювання діагностували вже у 57 людей. А це майже вдвічі більше, ніж торік.
Ріст захворювання пов’язують з недотриманням елементарних правил гігієни та міграцією населення, розповіла лікар – дезінфекціоніст відділу епіднагляду спостереження та профілактики інфекційних хвороб Львівського обласного лабораторного центру МОЗ України Марія Сисун.
“За 9 місяців цього року коросту діагностували у 16 осіб, віком до 17 років. Все решта — дорослі“, — каже Марія Сисун. Заразитися можна при тісному контакті з людиною, яка вже захворіла.
“Часто це трапляється при сексуальних контактах. Або ж якщо спати в одному ліжку з зараженим“, — пояснює лікарка. А ось під час потиску руки чи тримаючись за поручень в громадському транспорті не можна заразитися.
“Хворого турбує сильне свербіння, яке посилюється у вечірній та нічний час. Людина звертається до лікаря і він виявляє характерні коростяні ходи, висипання. Сама людина діагностувати це не може“, — пояснює лікарка.
Короста — це захворювання, яке викликають паразити, а саме самка коростяного кліща, яка може жити при температурі 22 градуси. Вона гине при температурі 55 градусів за десять хвилин. Тому фахівчиня радить прати білизну у гарячій воді та прасувати. При виявленні ознак цієї хвороби слід звернутися до лікаря.
Нагадаємо, 9 жовтня в працівника Львівського притулку для бездомних, що на вул. Кирилівській, діагностували коросту. Напередодні службовець лікувався від дерматиту, але під час додаткових обстежень у нього виявили ще одну хворобу — коросту.
“Також коросту можна підчепити у громадському транспорті: автобусі, тролейбусі – поручні, сидіння; міжміському транспорті – потяг (плацкарт, купе), були випадки, коли пацієнти заражалися і в літаку, судячи з їхнього анамнезу. Далі йдуть готелі, зелені садиби і хостели”, – коментує ситуацію лікар-дерматовенеролог із 22-річним стажем Тарас Боднар. – “Не слід забувати, міряючи одяг, навіть у дорогому бутіку, що перед вами його могла приміряти/одягати заражена особа. А ця хвороба не обирає, бідні ви чи багаті”.
“Найцікавіше, що короста частіше зустрічається серед мігрантів, які повертаються із “цивілізованої” Європи, а ніж у військових із фронтової передової, що робить їм честь, бо в окопах не завжди можна дотримуватися елементарної гігієни. Так само, як і педикульоз, чи покусаність блощицями-клопами вкрай рідко побачиш у наших військових, а ось у тил хтось це відкілясь таки привозить. І виною тут санітарна непоінформованість населення і те, що санстанції давно перестали боротися з цими захворюваннями. Тому вже незабаром ми всі можемо стати жертвами епідемій, що переносяться цими шкірними паразитами”, – коментує лікар Боднар.
